Поставали перед судом: хто з обранців IX скликання підозрювався у корупційних злочинах

Винні

 

Станом на травень 2025 року лише двоє парламентарів були визнані судом винними у скоєнні злочинів, пов’язаних із корупцією.

 

У березні 2024-го Печерський районний суд міста Києва оголосив вирок колишньому “слузі народу” Олександру Дубінському, який також підозрюється у державній зраді та незаконному вивозі чоловіків за кордон під час воєнного стану. Слідчі довели, що нардеп намагався тиснути на правоохоронців, направляючи офіційні запити у власних інтересах до різних органів влади. За порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Дубінського було внесено до Єдиного державного реєстру корупціонерів [1].

 

Другий визнаний винним парламентар — “новобранець” Богдан Лукашук із “Батьківщини”, який отримав мандат у грудні 2024 року замість колеги Альони Шкрум. У січні 2023-го, коли політик ще був депутатом Хмельницької міської ради, місцевий апеляційний суд підтвердив, що він на одному з пленарних засідань голосував “за” поновлення договору оренди фірмі, власницею якої є його матір. При цьому — заздалегідь не повідомив про наявний конфлікт інтересів. Тож на Лукашука було накладено штраф у розмірі 3,4 тис. гривень [2].

 

Покаялися

 

Двох представників монобільшості суд “пробачив” та звільнив від кримінальної відповідальності за те, що вони щиро розкаялися. Обидвох народних обранців обвинувачували у недостовірному декларуванні.

 

Володимир Гевко отримав підозру у грудні 2022 року. У своєму звіті платника податків він не вказав орендовану квартиру в столиці, а також занизив суму грошових активів, розміщених на депозитах [3]. А його колега Ольга Саладуха “забула” задекларувати недобудований будинок під Києвом вартістю понад 3 млн гривень [4].

 

З огляду на те, що парламентарі сприяли слідству, визнали провину та виправили помилки в деклараціях, вони не понесли покарання.

 

“Врятовані” терміном давності

 

Семеро народних депутатів уникли кримінальної відповідальності завдяки закриттю справ через закінчення строку давності. Це проміжок часу, що відраховується від моменту скоєння злочину, впродовж якого особу можуть покарати. Для нетяжких правопорушень він складає два роки.

 

Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення доступ до Єдиного державного реєстру електронних декларацій було закрито. Його роботу поновили лише наприкінці 2023 року. Тож нардепи звітували про своє майно та статки, так би мовити, з запізненням. Як результат, НАЗК майже не мало часу на розслідування виявлених правопорушень, якщо вони були скоєні, до прикладу, у 2021-му.

 

Через сплив строків давності були звільнені від відповідальності за недостовірне декларування:

• Анна Колісник (“Слуга народу”) — не вказала майно на загальну суму 4,4 млн гривень: дві орендовані квартири в столиці, частку нежитлового приміщення в Харкові та автомобілі;

• Сергій Нагорняк (“Слуга народу”) — не вказав новий автомобіль “Лексус” вартістю 1,9 млн гривень;

• Маргарита Шол (“Слуга народу”) — не вказала квартиру в елітному районі столиці вартістю понад 5 млн гривень;

• Михайло Волинець (“Батьківщина”) — не вказав майно на суму понад 1,7 млн гривень: дві автівки, якими користувався, та доходи цивільної дружини;

• Ірина Констанкевич (“За майбутнє”) — не вказала орендовану квартиру в столиці;

• Артур Герасимов (“Європейська солідарність”) — не вказав віллу в Іспанії [5], [6], [7], [8], [9], [10].

 

Врятували строки давності й чинного нардепа від депутатської групи “Платформа за життя та мир” Сергія Дунаєва. Проте на відміну від шести вищезгаданих колег по парламенту він обвинувачувався у вчиненні дій в умовах реального конфлікту інтересів: політик у 2017 році направив офіційне звернення до директора НАБУ задля розв’язання власних питань [11]. 

 

Невинуваті

 

Довести в суді свою невинуватість вдалося п’ятьом чинним обранцям.

 

“Слуг народу” Юрія Камельчука, Олександра Маріковського та Максима Пашковського також обвинувачували у недостовірному декларуванні, проте суд не знайшов у їхніх діях складу кримінального правопорушення [12], [13], [14].

 

У грудні 2023 року суд ухвалив виправдувальний вирок нардепу від групи “За майбутнє” Віктору М’ялику. Йому висунули підозру в ухиленні від сплати податків на суму понад 100 млн гривень. М’ялик побудував житловий комплекс під Києвом, оформив все майно на себе та протягом кількох років продавав квартири, не зареєструвавшись як юридична особа чи ФОП. Всі отримані доходи вказував у декларації як “дохід від продажу власної нерухомості”. Тож і податок сплачував лише 5%, а не 18%. Проте суд визнав версію обвинувачення “непідтвердженою” та визнав нардепа невинним [15]. 

 

Чи не найвідомішою “підсудною” у Верховній Раді є лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко. Проти неї у різні часи було відкрито кілька резонансних кримінальних проваджень, але у в’язниці вона опинилася через вирок у так званій “газовій справі”. У 2021 році її звинуватили у перевищенні службових повноважень, які спричинили тяжкі наслідки. Прокуратура стверджувала: перебуваючи на посаді прем’єр-міністерки, Тимошенко уклала невигідний для України договір про купівлю газу з російським “Газпромом”.

 

Попри те, що багато українських експертів та міжнародних партнерів назвали цю справу політичним переслідуванням, парламентарка відбувала покарання у Качанівський виправній колонії протягом двох з половиною років. Вона була звільнена у лютому 2014-го під час Революції гідності. А у червні того ж року Верховний суд України повністю виправдав політикиню [16].