Новини

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про розширення соціальної допомоги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та цивільних, які повернулися з російського полону. Про це вона повідомила під час виїзного засідання Кабінету Міністрів у Сумах [1].

 

Серед нових послуг — додаткові медичні консультації безпосередньо в місці тимчасового проживання ВПО. У разі потреби передбачено лікування у медичних закладах протягом 30 днів.

 

Також запроваджено соціальну допомогу у веденні побуту для переселенців з маломобільних груп населення. Надавач послуги забезпечуватиме ліжко-місцем та допомагатиме у щоденних побутових питаннях. Послуги надаватимуться за співфінансування з державного бюджету та бюджетів територіальних громад, з яких евакуйовано громадян.

 

Уряд виділив 1 мільярд гривень субвенцій на будівництво, відновлення та переобладнання житла, яке має бути пристосоване для маломобільних категорій населення. Для Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Сумської, Чернігівської та Херсонської областей 100% витрат покриватиметься коштом субвенції; для інших регіонів — до 60% витрат субвенцією та 40% — за рахунок місцевих бюджетів та інших законних джерел.

 

Крім того, ВПО, які безперервно працювали протягом шести місяців, отримають додаткову одноразову виплату 2 000 гривень до допомоги на проживання. Переселенці, які отримують пільги чи житлові субсидії, але не отримали кошти від міжнародних організацій, зможуть придбати тверде паливо на зиму. Середній розмір виплат становитиме 8 000 гривень, а допомогу отримають близько 32 000 домогосподарств.

 

Для звільнених із російського полону цивільних українців розширено можливості лікування у санаторіях — тепер його можна проходити у супроводі однієї людини. Також спростили доступ до спортивних протезів: більше не потрібно бути членом спортивної організації або брати участь у змаганнях, включених до державних чи регіональних календарних планів.

 

Окрім того, "Пакунок школяра" буде розширено: з 1 жовтня 2025 року одноразову допомогу можна витрачати також на придбання книг.

 

 

Джерело: hromadske

Колишній голова Чернівецької облради Олексій Бойко заявив, що перед голосуванням за його дострокове відсторонення отримував погрози від представників ОВА з вимогою залишити посаду. У самій адміністрації запевняють, що не втручаються у роботу облради чи інших органів місцевого самоврядування.

 

Бойко очолював обласну раду майже п’ять років — майже всю каденцію, яка мала тривати до грудня 2025-го. Проте 11 вересня депутати достроково припинили його повноваження [1].

 

"Це все передбачено і спрогнозовано. Мене зняв безпосередньо губернатор ОВА [начальник ОВА, — ред]. Моє виховання не дозволить сказати, які етапи я пройшов у житті, хто мені погрожував і що мені говорили, щоб я цю посаду полишив", — розповів Бойко.

 

У пресслужбі ОВА у коментарі Суспільному заявили, що працюють виключно в межах, визначених українським законодавством.

 

Бойко додав, що не планує звертатися до правоохоронців через погрози, адже під час війни вважає це недоцільним. Водночас він має намір подати заяви про можливе перевищення повноважень головою ОВА — щодо управління бюджетними коштами та ухвалення програм, які, на його думку, адміністрація не мала права приймати.

 

Рішення про відсторонення Бойка депутати ухвалили на першій у 2025 році сесії, яка відбулася 11 вересня. Саме там уперше за довгий час вдалося зібрати кворум.

 

Ініціаторами внесення питання до порядку денного стали депутатки Світлана Фочук ("Батьківщина") та Леся Палагнюк ("Слуга народу"). Фочук пояснила, що звернення з цього приводу подав депутат Петро Скорейко ("Народний контроль"), надавши комісії трьохсторінкове звернення з матеріалами. Втім, сам текст на сесії вона так і не зачитала.

 

Питання про відсторонення запропонували розглянути третім, після затвердження повноважень двох нових депутатів. До голосування причини відставки публічно не озвучували.

 

Депутат Вадим Руссу зазначив, що саме під час внесення до порядку денного мали б пояснити підстави. Він не взяв бюлетень і фактично утримався від голосування.

"Мені особисто не зрозуміло, які моменти є в роботі пана Бойка, через які маємо висловлювати йому недовіру", — сказав Руссу.

 

Депутатка Лілія Бортич ("Аграрна партія") кілька разів пропонувала зняти це питання з розгляду, наголошуючи, що депутати мають голосувати з власних переконань, а не під тиском.

 

Зрештою рішення винесли на таємне голосування. За відсторонення Бойка проголосували 33 депутати, троє були проти, ще один бюлетень визнали недійсним — на ньому було написано: "Ні диктатурі!".

 

У коментарі Суспільному Бойко наголосив, що не погоджується з аргументами комісії, зокрема щодо нібито зневажливого ставлення до депутатів. Оскаржувати рішення він не планує.

"Я – перший голова обласної ради, якого знімають з першого ж дня моєї каденції. Я очікував, що буде така сесія. Можу сказати, що цю сесію скликав я сам, маючи інформацію, що мене захочуть зняти. Мені не соромно за роботу, яку ми провели. Я не програв депутатському корпусу чи голові адміністрації — я програв системі", — сказав він.

 

Попри відставку з посади голови, Бойко й надалі залишається депутатом обласної ради — він був обраний від "Аграрної партії".

 

 

Джерело: Суспільне