Не за Конституцією: чому у ВРУ IX скликання 397 депутатів замість 450
Опубліковано: 06.06.2025 10:35:00
Парламент IX скликання з найдовшою каденцією працює з найменшою кількістю депутатів за всю історію незалежної України. Куди “зникли” 53 народних обранці та з яких причин — розкажемо далі.

Мінус 26 мандатів у 2019 році
Згідно зі статтею 76 Конституції України Верховна Рада має складатися з 450 народних обранців, які представляють усі регіони нашої країни [1]. Змішана система виборів, яка діяла на час парламентських перегонів-2019, передбачала, що 225 депутатів мали обиратися в загальнодержавному багатомандатному окрузі за списками політичних партій, а ще 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах.
Втім, у зв’язку з гібридною війною, яку розв’язала росія в Україні у 2014 році, частину територій нашої держави окупував ворог. Тож, жителі частини Донбасу та Криму були позбавлені свого права на добровільне волевиявлення. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” вибори у 2019 році не проводилися на 26 округах:
-
округи 1-10 (Автономна республіка Крим);
-
округи 224,225 (м.Севастополь);
-
округи 41-44, 54-56, 61 (Донеччина);
-
округи 104, 105, 108–111 (Луганщина) [2].
Згодом, у березні 2022 року, до цього закону внесли ще одне уточнення — про визнання виборів, які проводить рф на ТОТ, недійсними й такими, що не створюють правових наслідків.
Мінус 27 мандатів після 24 лютого 2022 року
15 вересня 2022 року суд ухвалив рішення про остаточну заборону проросійської політичної сили “Опозиційна платформа — за життя”, яка у 2019 році отримала 44 місця в парламенті [3]. Тож, на місце депутатів від цієї партії, які втратили мандат, ніхто не заходив. Таким чином в парламенті стало ще на 11 обранців менше, бо з ВРУ пішли:
-
Ігор Абрамович (особиста заява);
-
Олег Волошин (особиста заява);
-
Ілля Кива (особиста заява);
-
Тарас Козак (позбавлення громадянства);
-
Наталія Королевська (особиста заява);
-
Ренат Кузьмін (позбавлення громадянства);
-
Юлія Льовочкіна (особиста заява);
-
Віктор Медведчук (позбавлення громадянства);
-
Тетяна Плачкова (особиста заява);
-
Вадим Рабінович (позбавлення громадянства);
-
Юрій Солод (особиста заява).
У зв’язку з дією воєнного стану по всій території України, не проводяться довибори на одномандатних округах. Відповідно порожні місця у сесійній залі залишися і після мажоритарників, які вибули. Це ще 16 нардепів:
-
Андрій Аксьонов, позафракційний (особиста заява);
-
Ігор Васильковський, “Слуга Народу” (позбавлення громадянства);
-
Андрій Деркач, позафракційний (позбавлення громадянства);
-
Максим Єфімов, “Довіра” (особиста заява);
-
Андрій Іванчук, “Довіра” (смерть);
-
Олексій Ковальов, “Слуга Народу” (смерть);
-
Дмитро Лубінець, “За майбутнє” (особиста заява);
-
Вадим Новинський, позафракційний (особиста заява);
-
Антон Поляков, “Слуга Народу” (смерть);
-
Олександр Трухін, “Слуга Народу” (особиста заява);
-
Дмитро Шенцев, позафракційний (особиста заява);
-
Дмитро Шпенов, позафракційний (особиста заява);
-
Володимир Мороз, “Відновлення України” (смерть);
-
Сергій Швець, “Слуга народу” (смерть);
-
Олесь Довгий, позафракційний (особиста заява);
-
Ярослав Рущишин, “Голос” (смерть).
Таким чином станом на липень 2025 року в українському парламенті працює усього 397 народних депутатів замість 450-и. Для ухвалення законопроєкту, нагадаємо, необхідно 226 голосів “за”.

Мінус 26 мандатів у 2019 році
Згідно зі статтею 76 Конституції України Верховна Рада має складатися з 450 народних обранців, які представляють усі регіони нашої країни [1]. Змішана система виборів, яка діяла на час парламентських перегонів-2019, передбачала, що 225 депутатів мали обиратися в загальнодержавному багатомандатному окрузі за списками політичних партій, а ще 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах.
Втім, у зв’язку з гібридною війною, яку розв’язала росія в Україні у 2014 році, частину територій нашої держави окупував ворог. Тож, жителі частини Донбасу та Криму були позбавлені свого права на добровільне волевиявлення. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” вибори у 2019 році не проводилися на 26 округах:
-
округи 1-10 (Автономна республіка Крим);
-
округи 224,225 (м.Севастополь);
-
округи 41-44, 54-56, 61 (Донеччина);
-
округи 104, 105, 108–111 (Луганщина) [2].
Згодом, у березні 2022 року, до цього закону внесли ще одне уточнення — про визнання виборів, які проводить рф на ТОТ, недійсними й такими, що не створюють правових наслідків.
Мінус 27 мандатів після 24 лютого 2022 року
15 вересня 2022 року суд ухвалив рішення про остаточну заборону проросійської політичної сили “Опозиційна платформа — за життя”, яка у 2019 році отримала 44 місця в парламенті [3]. Тож, на місце депутатів від цієї партії, які втратили мандат, ніхто не заходив. Таким чином в парламенті стало ще на 11 обранців менше, бо з ВРУ пішли:
-
Ігор Абрамович (особиста заява);
-
Олег Волошин (особиста заява);
-
Ілля Кива (особиста заява);
-
Тарас Козак (позбавлення громадянства);
-
Наталія Королевська (особиста заява);
-
Ренат Кузьмін (позбавлення громадянства);
-
Юлія Льовочкіна (особиста заява);
-
Віктор Медведчук (позбавлення громадянства);
-
Тетяна Плачкова (особиста заява);
-
Вадим Рабінович (позбавлення громадянства);
-
Юрій Солод (особиста заява).
У зв’язку з дією воєнного стану по всій території України, не проводяться довибори на одномандатних округах. Відповідно порожні місця у сесійній залі залишися і після мажоритарників, які вибули. Це ще 16 нардепів:
-
Андрій Аксьонов, позафракційний (особиста заява);
-
Ігор Васильковський, “Слуга Народу” (позбавлення громадянства);
-
Андрій Деркач, позафракційний (позбавлення громадянства);
-
Максим Єфімов, “Довіра” (особиста заява);
-
Андрій Іванчук, “Довіра” (смерть);
-
Олексій Ковальов, “Слуга Народу” (смерть);
-
Дмитро Лубінець, “За майбутнє” (особиста заява);
-
Вадим Новинський, позафракційний (особиста заява);
-
Антон Поляков, “Слуга Народу” (смерть);
-
Олександр Трухін, “Слуга Народу” (особиста заява);
-
Дмитро Шенцев, позафракційний (особиста заява);
-
Дмитро Шпенов, позафракційний (особиста заява);
-
Володимир Мороз, “Відновлення України” (смерть);
-
Сергій Швець, “Слуга народу” (смерть);
-
Олесь Довгий, позафракційний (особиста заява);
-
Ярослав Рущишин, “Голос” (смерть).
Таким чином станом на липень 2025 року в українському парламенті працює усього 397 народних депутатів замість 450-и. Для ухвалення законопроєкту, нагадаємо, необхідно 226 голосів “за”.