Рущишин Ярослав Іванович

Народився 29 жовтня 1967 року у Львові.

Має декілька вищих освіт:

• першу (з відзнакою) отримав у Львівському торговельно-економічному інституті (спеціальність — “Бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності, фінанси”);

• другу — у Києво-Могилянській академії (магістр бізнес-адміністрування);

• третю — у Національному університеті імені Тараса Шевченка (спеціальність — “Правознавство”).

Закінчив два сертифікаційних курси з філософії в УКУ. Досконало знає українську, російську, польську, французьку, англійську мови, вивчає німецьку.

Одружений з Яриною Горинь (Рущишин), донькою українського громадсько-політичного діяча Миколи Гориня. Подружжя має сина Гната, який нині займається підприємницькою діяльністю.

З 1985 протягом двох років проходив військову службу в місті Чернівці.

З 1987 протягом року працював у ВО “Львівприлад” на посаді електромонтера.

У студентські роки вів активну громадську діяльність: у 1993 році створив та очолив Студентське братство ЛТЕУ, цього ж року став одним із засновників мистецького об’єднання “Дзиґа” (де протягом двох років працював бухгалтером). Крім того, був організатором низки проукраїнських студентських масових заходів: страйків, демонстрацій, фестивалів тощо [1].

Рущишин Ярослав залишився активістом і після студентства. У 2005 році за підтримки львівських підприємців був одним з організаторів акції проти фальсифікації президентських виборів, яку називають “бульдозерною революцією”.

У 1995 році розпочав підприємницьку діяльність: заснував та очолив АТ “Троттола” [2]. Ярослав Іванович розширив товариство до мережі, що складалася з дев’яти швейних фабрик, на яких працювали понад дві тисячі людей.

Згодом Рущишин мав іще кілька бізнес-проєктів у різних сферах: агро, енергетичній, торговельній тощо. Усього пан Ярослав був власником тридцяти підприємств.

У 2003 році разом із культурним діячем Маркіяном Іващишиним заснували “Львівську газету” [3]. Невдовзі проти Ярослава Рущишина та Маркіяна Іващишина було порушено кримінальну справу [4]. Протягом тривалого часу фінансову діяльність підприємства “Троттола” моніторили спеціальні служби, і зрештою звинуватили його власника, Рущишина, та директора МО “Дзиґа” Іващишина у відмиванні грошей та несплаті податків у розмірі близько 100 тис. гривень. А приводом для цього стало наступне: у “Львівській газеті”, яка належала пану Ярославу та пану Маркіяну було опубліковано кілька статей із гострою критикою державних службовців, як-от Сергій Медведчук та Сергій Хом’як, які в той період займали керівні посади у Львівській обласній ДПА. Рущишину та Іващишину загрожувало від трьох до семи років ув’язнення, однак пану Ярославу під час суду вдалося довести, що всі звинувачення були безпідставні.

З 2004 по 2005 рік був заступником голови Міжнародної спілки підприємців.

З 2006 по 2007 та з 2009 по 2011 роки — очолював Комітет підприємців Львівщини.

Є співзасновником Львівської бізнес-школи Українського католицького університету [5].

24 липня 2025 року Ярослав Рущишин загинув у дорожньо-транспортній пригоді [24]. За даними ЗМІ, аварія сталася на Івано-Франківщині: пан Ярослав перебував за кермом мотоцикла та не впорався з керуванням.

1. Має на 15 хвилин старшого брата Олега.

2. Був співорганізатором Революції на Граніті та Студентського голодування на Майдані [6].

3. На початку 90-х докладав чимало зусиль для відродження української культури: був організатором, співзасновником, активним учасником різноманітних музичних фестивалів, проєктів, мистецьких об’єднань, займався продюсерством (зокрема перших проєктів гурту “Океан Ельзи” та співачки Руслани) [1]. 

4. Полюбляє їзду на мотоциклі та велосипеді [7].

5. Має власну колекцію старовинних прасок [8].