Політична партія ”Опозиційна платформа — За життя”

Очікувано, що в проросійській політсилі виявилося найбільше колаборантів, які після початку повномасштабного вторгнення перейшли на бік ворога. Громадський Рух “Чесно” нарахував в “ОПЗЖ” як мінімум 19 депутатів різних рівнів, які стали відверто співпрацювати з рф. З них четверо нардепів: вищезгадані Віктор Медведчук та Тарас Козак, а також Олег Волошин та Ілля Кива.

 

Волошин втік з країни напередодні повномасштабного вторгнення. Правоохоронці встановили, що політик протягом останніх років був одним із рупорів пропаганди рф та вів підривну діяльність проти України. У березні 2022-го Генпрокурорка України Ірина Венедіктова повідомила про підозру у держзраді й Іллі Киві, який до цього встиг “відзначитися” кількома бійками, аморальною поведінкою у сесійній залі, листуванням з Жириновським, привітанням путіна з днем народження, плагіатом у дисертації тощо. Напередодні великої війни він виїхав до Іспанії, а потім оселився у рф. Кива неодноразово виступав на пропагандистських телеканалах держави-агресорки та навіть закликав окупантів вдарити по Україні ядерною зброєю. У листопаді він був засуджений заочно, а у грудні його знайшли застреленим в Московській області (спецоперацію з ліквідації, ймовірно, реалізувала СБУ).

 

У липні 2023-го СБУ та ДБР викривають ще одного зрадника — нардепа Олександра Пономарьова. Повідомляється, що у перші дні великої війни він виїхав до тимчасово окупованого Бердянську та намагався “домовитися” про співпрацю з загарбниками. А у вересні правоохоронці затримують нардепа Нестора Шуфрича. Йому оголошують дві підозри у державній зраді. Слідчі кажуть, що парламентар тісно співпрацював зі спецслужбами рф та фінансував угруповання окупантів на тимчасово окупованих територіях. І Пономарьов, і Шуфрич наразі (станом на жовтень 2024 року) перебувають у СІЗО, але депутатських мандатів не позбавлені.

 

Зазначимо, що у грудні 2022 року нардеп від “Слуги народу” Олег Дунда ініціював збір підписів серед колег під зверненням до голови ВРУ Руслана Стефанчука з проханням позбавити усіх представників “ОПЗЖ” депутатських мандатів. А парламентар від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко створив петицію з аналогічним проханням на сайті Президента України (вона набрала необхідні 25 тисяч голосів). Але спікер Парламенту зазначив, що законних підстав для цього немає.

Низка представників “Опозиційної платформи — За життя” складають мандат за власним бажанням. Це Ігор Абрамович, Наталія Королевська, Юлія Льовочкіна, Тетяна Плачкова та Юрій Солод. Двох нардепів — Рената Кузьміна та Вадима Рабіновича — позбавляють громадянства, тож вони автоматично йдуть з Ради. Федір Христенко виїжджає з України перед початком війни та не повертається. Наразі, згідно з декларацією за 2023 рік, він з родиною мешкає в ОАЕ, але залишається народним депутатом. У лютому покидає країну і Григорій Суркіс, але потім повертається.

 

Усі інші парламентарі продовжують працювати на пленарних засіданнях та в комітетах у складі депутатських груп “Платформа за життя та мир” і “Відновлення України”. Вони відхрещуються від проросійської риторики, займають “мовчазну” позицію та переважно голосують в унісон зі “Слугами народу”. Проте один з найбільш суспільно значущих законопроєктів у часи війни з росією — заборону діяльності московської церкви в Україні — екснардепи ОПЗЖ не підтримують: голосують “проти”.

 

Стосовно благодійності та волонтерства зазначимо, що у перші дні повномасштабного вторгнення майже всі представники “Опозиційної платформи — За життя” активно звітували на своїх сторінках у соцмережах про допомогу цивільним харчами, медикаментами та іншими необхідними речами. Однак після заборони партії більшість з них “замовкла”. Продовжують роботу лише благодійний фонд братів Суркіс та фонд Вадима Столара.