З профосвітнього законопроєкту прибрали суперечливі мовні норми

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій погодив до другого читання законопроєкт №13107-д "Про професійну освіту". У доопрацьованій версії документа відсутні норми, які могли обмежити використання української мови в навчальному процесі.

 

Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який раніше критикував законопроєкт, назвавши окремі його положення такими, що "загрожували статусу української мови як державної".

 

Ідеться, зокрема, про норму, яка дозволяла проводити навчання мовами національних меншин, якщо на момент вступу це побажають щонайменше вісім студентів, а засновник закладу ухвалить відповідне рішення. При цьому передбачалося, що йдеться лише про мови нацменшин, які є офіційними в ЄС. Водночас документ не вимагав підтвердження етнічного походження студентів, які могли б навчатися недержавною мовою.

 

Кремінь заявив, що після доопрацювання законопроєкту Комітет врахував його зауваження та вилучив спірні норми.

 

"Від освіти сьогодні залежить, якою Україна буде завтра. Зміцнення освітнього українськомовного середовища — це про зміцнення національної ідентичності та формування стійкої мовної культури", — наголосив мовний омбудсмен.

 

Голова комітету з питань освіти Сергій Бабак, у свою чергу, зазначив, що мета законопроєкту — оновити систему професійної освіти, налагодити партнерство з бізнесом та впровадити нові підходи до фінансування й управління.

 

"Ми заклали в основу сучасної моделі профосвіти, яка спрямована на модернізацію системи та партнерство з бізнесом, нові підходи до фінансування та управління. Цим ми хочемо змінити сприйняття суспільства та підхід до професійної освіти загалом. Щоб вчитися у профтесі стало модно. Для цього навчання відкривалися нові можливості для студентів та в подальшому мало практичне підґрунтя для реалізації себе в професії", — пояснив Бабак.

 

 

Джерело: Українська правда