Верховна Рада може надати ДСНС право призупиняти діяльність небезпечних підприємств

Верховна Рада розглядає можливість надання Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) права через суд зупиняти діяльність підприємств, які належать до об’єктів підвищеної небезпеки, у разі подання недостовірної інформації. Таку правку до законопроєкту №11345 підтримали народні депутати під час засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики [1].

 

Позафракційний депутат Сергій Магера запропонував надавати підприємствам 30 днів для усунення порушень, однак комітет не підтримав цю ініціативу.

 

"Ви хочете одразу зупиняти, підняти свій вплив і домовленості там якісь вести, чи як?" — заявив Магера. — "Йде мова про підприємства, які в умовах війни працюють. Ми, мабуть, коли війна закінчиться, на руках маємо їх носити, щоб вони працювали. За 30 днів підприємство може все це виправити".

 

Підтримала підприємства й депутатка від "Батьківщини" Анжеліка Лабунська, яка наголосила, що через ризик зупинки роботи підприємствам простіше взагалі не надавати жодних відомостей.

 

Натомість представники ДСНС пояснили, що підставою для зупинки діяльності є не технічні помилки, а свідоме подання недостовірної інформації, що може загрожувати життю і здоров’ю людей. Крім того, вони нагадали, що близько 40% об'єктів підвищеної небезпеки досі не пройшли ідентифікацію, порушуючи закон №2245-III про об’єкти підвищеної небезпеки [2].

 

ДСНС також пояснила, що якщо підприємство усуне порушення на будь-якому етапі судового розгляду, суд відмовить у задоволенні позову, оскільки зникне предмет спору. Відновлення роботи можливе після усунення порушень та повторної перевірки ДСНС без потреби у скасуванні судового рішення.

 

Також на засіданні обговорили інші положення законопроєкту, зокрема питання збереження захисних споруд на підприємствах у разі їхньої ліквідації. Адже наразі близько 50% населення не має доступу до укриттів, які у мирний час можуть використовуватися як центри дозвілля.

 

Окрему дискусію викликала норма про обов’язкові укриття на об’єктах критичної інфраструктури.

 

"Об'єкти критичної інфраструктури — перша ціль, яку обстрілює ворог. Стикаємося з іншим, коли укриття на об'єкті немає і під час повітряної тривоги персонал залишає об'єкт — після удару не можемо розпочати виконання рятувальної операції, адже немає персоналу, який повинен відключити об'єкт, вжити першочергових заходів та інше", — пояснив заступник голови ДСНС Роман Примуш.

 

Водночас директорка Департаменту технічного регулювання у будівництві Мінрозвитку Олена Воскобійник зазначила, що до об’єктів критичної інфраструктури належать, зокрема, поштові відділення та установи з мінімальною кількістю працівників. Вона запропонувала в таких випадках використовувати спільні укриття, якщо вони є в доступі.

 

 

Джерело: Рух ЧЕСНО