Українців, примусово виселених із Польщі у 1944–1951 роках, офіційно визнали депортованими — Зеленський

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який визнає депортацією примусове переселення українців у 1944–1951 роках із території Польської Народної Республіки.

Про це свідчать дані з картки законопроєкту №2038 на сайті Верховної Ради [1].

Законопроєкт надійшов до парламенту ще у 2019 році — саме тоді відзначали 75-ті роковини початку переселення українського населення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

У пояснювальній записці до документа зазначалося, що ухвалення цього закону має на меті встановлення історичної справедливості.

 

Також у ньому пропонувалося передбачити щорічну одноразову матеріальну допомогу для осіб, які постраждали внаслідок депортації, та надати їм пільги, аналогічні тим, що діють для учасників війни.

Членам родин депортованих планується надати пільги, які мають родини учасників війни.

Верховна Рада ухвалила документ 16 липня і передала його на підпис президенту [2].

Що відомо про переселення

Офіційний початок примусового виселення українців із території ПНР до Української РСР датується 9 вересня 1944 року. Операція тривала до 1951 року. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, за цей час близько 750 тисяч українців були змушені покинути свої домівки [3].

Людей переселяли в різні частини УРСР — від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. Загалом переселення охопило 17 областей. Найбільше депортованих опинилися на Тернопільщині та у прилеглих регіонах.

У той самий час, з 1944 до 1946 року, з території Західної України до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Основною метою цих переселень вважається створення "етнічно однорідного" населення, боротьба з УПА та закріплення нових післявоєнних кордонів.


Джерело:hromadske