"Слуги народу" хочуть амністії за злочини в оборонних закупівлях: подано законопроєкт №13423 — аналіз ЦПК

126 народних депутатів, переважна більшість яких (123) представляє фракцію "Слуга Народу", зареєстрували законопроєкт №13423, що фактично передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, вчинені під час виконання оборонних контрактів [1]. Центр протидії Корупції вирішив проаналізувати новий законопроєкт.

 

Згідно з документом, будь-які дії службових осіб підприємств, включених до спеціального закритого Переліку оборонно-промислового комплексу (ОПК), не вважатимуться кримінальними правопорушеннями, якщо ці дії були здійснені під час виконання держконтракту і мали на меті "суспільно корисну мету".

 

Цей перелік визначатиме Міністерство оборони, і він не буде доступний громадськості. Варто зазначити, що у 2024 році обсяг бюджету на оборонні закупівлі сягнув 750 млрд грн.

 

ЦПК зазначає, що законопроєкт передбачає істотне обмеження повноважень НАБУ та САП у сфері розслідувань оборонних зловживань. Відтепер почати слідство щодо підприємств з Переліку можна буде лише за особистої згоди Генерального прокурора. Лише він матиме право вносити відомості до ЄРДР, підписувати підозри, санкціонувати обшуки, арешти, відсторонення від посад тощо.

 

Юридичні наслідки законопроєкту

 

У Кримінальний кодекс пропонують внести нову статтю — 43-2. Вона передбачає, що дії працівників оборонних підприємств, які формально можуть підпадати під ознаки злочину, не вважатимуться кримінальними, якщо були спрямовані на виконання контракту та укріплення обороноздатності. Імунітет надається не лише на час воєнного стану, а ще протягом трьох років після його завершення.

Також законопроєкт пропонує:

• Надати "заднім числом" амністію: якщо правопорушення сталося до включення підприємства до Переліку, але під час дії воєнного стану, кримінальна відповідальність не настає.

• Імунітет для юридичних осіб: компанії з Переліку не підлягатимуть кримінально-правовим заходам, навіть якщо порушення мало місце до їхнього включення.

• Виключний контроль Генпрокурора: без його погодження жодні слідчі чи процесуальні дії не можуть бути проведені.

• Невизначеність критеріїв: "суспільно корисна мета" чи "укріплення обороноздатності" не мають чітких юридичних дефініцій, що ускладнить доведення вини навіть у випадку зловживань.

 

Які ризики несе законопроєкт №13423

 

1. Монополія Генпрокурора на контроль за розслідуваннями де-факто політизує процес і створює "ручне" правосуддя.

2. Фактична легалізація зловживань, прикритих оборонним контрактом.

3. Невизначеність формулювань створює широкий простір для зловживань та складність у доведенні вини.

4. Імунітет заднім числом дозволяє уникнути покарання за вже вчинені злочини.

5. Ризики для розслідувань співучасників: якщо дії основного виконавця визнані не злочином, то кваліфікувати дії інших осіб буде юридично складно.

6. Концентрація повноважень у Міноборони, яке отримує можливість роздавати імунітет, будучи водночас органом закупівель і розпорядником коштів.

 

Хто потенційно може уникнути покарання

 

У разі ухвалення законопроєкту відповідальності можуть уникнути:

• Леонід Шиман, директор Павлоградського хімзаводу, та інші учасники справи про постачання неякісних мін ЗСУ;

• Олександр Лієв, екскерівник департаменту МОУ, і посадовці ТОВ "Львівський арсенал" у справі про розкрадання 1,5 млрд грн;

• обвинувачені у справі НАБУ-САП про закупівлю неякісного динамічного захисту для бронетехніки, що призвела до збитків у понад 7 млн грн.

 

 

Джерело: Центр Протидії Корупції