Рада ухвалила закон про національну пам’ять: що зміниться?

Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт, що регламентує державну політику національної пам’яті. Його мета — законодавчо визначити принципи формування та реалізації цієї політики.

 

Про це повідомили народні депутати Володимир Вʼятрович та Євгенія Кравчук [1], [2].

 

Законопроєкт № 13273 "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу" підтримали 273 парламентарі. Документ визначає Український інститут національної пам’яті (УІНП) центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який формує та реалізує політику у сфері національної пам’яті.

 

На законодавчому рівні надаються визначення таких понять, як політика пам’яті, місця пам’яті, рашизм, злочини проти українського народу. Нинішню війну офіційно названо Війною за Незалежність України.

Документ також визначає основні засади і напрями політики національної пам’яті, завдання органів влади й самоврядування та передбачає ухвалення урядом Державної стратегії відновлення й збереження національної пам’яті. Політика пам’яті повинна впроваджуватися у роботі музеїв, навчальних закладів та інших установ.

 

"Збереження і захист національної пам’яті, захист державної мови, охорона культурної спадщини" визначаються як ключові елементи національних інтересів і складові національної безпеки України.

 

Закон передбачає приведення у відповідність до законів про деколонізацію, декомунізацію та державну мову місць пам’яті Другої світової війни: буде усунено символіку російської імперії та комуністичного режиму, виправлено дати на 1939–1945 роки та забезпечено українськомовні написи. Інформація про померлих на могилах і меморіалах більше не буде конфіденційною.

 

Якщо державний або комунальний заклад не змінив назву відповідно до законів про деколонізацію чи декомунізацію, це зробить його засновник або уповноважений орган. Вулиці, площі та інші об’єкти, названі відповідно до закону, не можна буде перейменовувати протягом 10 років. Назви територіальних громад будуть збігатися з назвами їхніх центрів.

 

Відновлюється дія "антисаботажного механізму" закону про деколонізацію: місцеві ради отримують 6 місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору; якщо вони цього не зроблять, за це беруть відповідальність голови громад (ще 3 місяці), а потім голови обласних держадміністрацій (ще 3 місяці).

 

Нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність України у XX столітті, визнаються державними нагородами України.

 

УІНП має оприлюднити на своєму сайті перелік людей і подій, які містять символіку російської імперської політики, та тих, які її не містять, відповідно до висновків інституту та експертної комісії, і вести ці списки в актуальному стані.

 

 

Джерело: hromadske