Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про національну політику пам’яті

16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який має сформувати законодавчу основу для державної політики у сфері національної пам’яті. За відповідне рішення проголосував 301 народний депутат.

 

Про це повідомив один з ініціаторів документа, народний депутат Володимир В’ятрович [1].

 

Законопроєкт "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу" визначає принципи, завдання, напрями діяльності та повноваження суб’єктів, які реалізують політику в цій сфері [2]. За словами В’ятровича, роботу над документом розпочали ще за його керівництва в Українському інституті національної пам’яті, продовжили під час головування Антона Дробовича, а нині — під керівництвом Олександра Алфьорова — законопроєкт подано від депутатів кількох фракцій.

 

"Це приклад послідовної інституційної пам’яті", — зазначив В’ятрович.

 

Одне з ключових положень документа — законодавче закріплення статусу Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади. Це, за словами автора, дозволить захистити інституцію від політичного впливу, спроб обмеження її повноважень або ліквідації.

 

"Щоб, незважаючи на жодну кон’юнктуру у внутрішній чи зовнішній політиці, нікому не спадало на думку зазіхати на статус і повноваження цієї інституції, важливість якої для єдності й безпеки нашої держави добре розуміють як українські патріоти, так і вороги України", — наголосив він.

 

Законопроєкт також має на меті:

• упорядкувати термінологію: зокрема, вперше вводяться визначення "національна пам’ять", "історична антиукраїнська пропаганда", "злочини проти Українського народу", "місце пам’яті Українського народу";

• врегулювати повноваження органів влади у сфері національної пам’яті;

• визначити механізми створення місць пам’яті;

• закласти основи для міжнародної співпраці та державної підтримки у збереженні національної пам’яті.

 

 

Джерело: Суспільне