НАЗК закликає депутатів не обмежувати моніторинг способу життя посадовців

До Верховної Ради внесено законопроєкт (№12374-д) із поправками до ст. 51-4 Закону України "Про запобігання корупції", які можуть значно обмежити моніторинг способу життя (МСЖ), що здійснюється Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) [1]. Народні депутати планують розглянути ці зміни на найближчому пленарному засіданні, що може суттєво звузити можливості НАЗК у перевірці законності майнових статків посадовців.

 

НАЗК звернулося до парламенту із закликом зберегти механізм МСЖ, який довів свою ефективність у боротьбі з корупцією.

 

Згідно з пропонованими змінами:

• Моніторинг обмежується лише періодом перебування у статусі декларанта, що унеможливить перевірку законності набутого майна до початку публічної служби. Це створює ризики легалізації необґрунтованих активів та уникнення відповідальності після звільнення.

• МСЖ стосуватиметься лише самого декларанта та членів його сім’ї, що дозволить посадовцям оформлювати активи на інших осіб без ризику їхньої перевірки. Чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки.

• Строк перевірки обмежується трьома місяцями, хоча аналіз фінансових документів, міжнародні запити та інші процедури часто тривають значно довше. У складних випадках моніторинг може займати понад рік, а такі обмеження зроблять ефективне виявлення корупції майже неможливим.

НАЗК наголошує, що ч. 290 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб, якщо посадовець може розпоряджатися ними. Цей механізм цивільної конфіскації довів свою ефективність.

 

Результати роботи НАЗК у напрямку МСЖ:

• 61 матеріал на суму 231,56 млн грн передано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для подання позовів у Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

• 30,95 млн грн уже стягнуто на користь держави.

• Загальна сума необґрунтованих активів та незаконного збагачення, виявлена в межах МСЖ, перевищує 1,5 млрд грн.

Національне агентство вважає, що ці зміни фактично позбавлять його дієвих повноважень і послаблять фінансовий контроль за посадовцями. Водночас інші правоохоронні органи збережуть можливість розслідувати походження активів відповідно до чинного законодавства.

 

Запровадження таких змін може стати кроком назад у сфері антикорупційного контролю та підірвати досягнення, які останнім часом отримали позитивні оцінки з боку міжнародних експертів.

 

 

Джерело: НАЗК