Рада розглядає закон, що гарантує студентам-бюджетникам робочі місця за фахом

Верховна Рада готується до другого читання законопроєкту №10399, який передбачає зміни у системі державного замовлення у вищій освіті [1]. Ініціатива передбачає, що студенти, які навчаються за кошт держави, зможуть отримати гарантоване перше робоче місце та будуть зобов’язані відпрацювати певний період за спеціальністю.

 

Про це в коментарі для "УП. Життя" розповів голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

 

За його словами, нововведення стосуватимуться лише тих, хто здобуває освіту на бюджеті.

 

"Наша концепція полягає в тому, щоб державне замовлення нарешті відповідало своїй назві. Сьогодні, 'замовляючи' підготовку медика, ми очікуємо, що після навчання він працюватиме в закладах охорони здоров’я", – пояснив Бабак.

 

Він зазначив, що наразі часто трапляється ситуація, коли випускники, навчання яких фінансувала держава, не працюють за спеціальністю.

 

"Звісно, примушувати їх ніхто не буде, вони мають на це право. Тому ми пропонуємо вчинити трохи по-іншому", – додав він.

 

Згідно з новим підходом, студент перші два роки навчатиметься на бюджеті, а потім – після того, як переконається у своєму виборі – зможе прийняти рішення про подальше навчання. Якщо він вирішує залишатися на бюджеті, то підписує договір, який передбачає гарантоване працевлаштування та обов’язкове відпрацювання.

 

"Якщо студент бажає продовжити навчання на бюджеті за обраною спеціальністю та усвідомлює, що держава розраховує на нього як на майбутнього фахівця, то підписує відповідний договір… Але якщо він не хоче працювати за обраним фахом – немає проблем. Тоді держава підготує іншого спеціаліста", – зазначив Бабак.

 

Поки що остаточні умови, зокрема тривалість обов’язкового працевлаштування, ще опрацьовуються. Водночас Бабак наголосив, що нововведення не наберуть чинності раніше вересня 2025 року та торкнуться лише нових вступників.

 

"До прикладу, державі потрібні 12 тисяч вчителів – ми їх 'замовляємо'. Адже хтось іде з професії, хтось – на пенсію. А коли доходять лише 3–4 тисячі педагогів, то для нас це велика біда", – додав він.

 

На думку Бабака, запропоновані зміни дозволять ефективніше формувати держзамовлення та закривати кадрові потреби у важливих галузях.

 

 

Джерело: Українська правда