Підозра ексчиновнику МОУ: непридатні ПТРК за 90 млн грн

Військова контррозвідка, слідчі Служби безпеки України та Офіс генпрокурора викрили чергову корупційну схему, пов’язану з постачанням непридатного озброєння для ЗСУ. За версією слідства, до розкрадання бюджетних коштів причетні колишній посадовець Міністерства оборони та екскерівники оборонного підприємства. Один із фігурантів справи — Олександр Лієв — заявив, що діяв законно і готовий доводити це у правовому полі [1].

 

"Офіс генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у справі за фактом постачання Міністерству оборони України непридатних до використання протитанкових ракетних установок на суму понад 90 млн грн. Власне, на цю ж суму і завдано шкоди державі" [2].

У СБУ заявили: "За результатами комплексних заходів у Києві викрито організатора оборудки — колишнього очільника одного з департаментів Міноборони та двох його спільників із компанії-підрядника".

 

Хто фігурує у справі

 

Як стало відомо УП, слідство встановило імена підозрюваних: йдеться про колишнього керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва, а також двох екскерівників оборонного підприємства — Дениса Харитонова та Олександра Наконечного.

 

Слідство з’ясувало, що у 2022–2023 роках Лієв підписав держконтракт на постачання протитанкових ракетних комплексів для потреб ЗСУ. Згідно з договором, столична оборонна компанія мала забезпечити армію сучасними ПТРК, які були потрібні на передовій.

 

Однак, як стверджують у СБУ, замість придатного до бойового використання озброєння замовник отримав непридатні установки. Бюджетні кошти, отримані за цей контракт, підрядники вивели у тінь.

 

Незалежна експертиза, організована СБУ, підтвердила, що поставлені ПТРК не відповідали тактико-технічним вимогам.

 

На підставі доказів, ексчиновнику Міноборони, колишньому керівнику компанії-підрядника та його заступнику оголошено підозри за трьома статтями Кримінального кодексу:

• ч. 2 ст. 114-1 (передача або збирання відомостей в умовах воєнного стану),

• ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном в особливо великих розмірах),

• ч. 2 ст. 366 (службове підроблення).

 

Про запобіжні заходи

 

За інформацією Офісу генпрокурора, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Харитонова і Наконечного у вигляді застав: 908,4 тис. грн та 575,32 тис. грн відповідно.

 

Стосовно Олександра Лієва прокуратура подала клопотання про заставу в розмірі понад 5 млн грн. Судове засідання заплановане на 7 липня.

 

Сам Олександр Лієв заявляє, що не причетний до правопорушень і діяв у межах закону.

"23 червня 2022 року було здійснено повну оплату за ці ракетні установки. 18 серпня, за декілька днів до мого призначення на посаду керівника, цей товар прибув і був прийнятий військовою частиною у складі комісії з 5 офіцерів, фахівців з озброєння, які оглянули кожен із цих девайсів і написали акт, в якому зазначили, що весь товар відповідає першій категорії якості, відповідає умовам державного контракту та придатний до використання. У жовтні, я (як керівник департаменту) підписав бухгалтерський акт приймання-передачі. Це стандартний документ, який підтверджує завершення угоди. Підписав його на підставі висновку комісії зброярів про відповідність товару умовам контракту. Я переконаний, що слідство розбереться. Готовий до співпраці. Маю чітке розуміння, що діяв у рамках закону і готовий доводити свою правоту законним шляхом".

 

Контекст

 

Це не перша справа, в якій фігурує Лієв. Раніше його ім’я згадувалося у справі про розкрадання близько 1,5 млрд грн на закупівлі артилерійських снарядів [3]. Тоді він також заявив про свою невинуватість та добровільно пройшов поліграф.

 

 

Джерело: Українська правда