Президент підписав закон, що звужує відкритий доступ до реєстрів нерухомості

Президент Володимир Зеленський 17 вересня підписав закон №11533, який передбачає обмеження доступу до низки електронних реєстрів, зокрема інформації про майно державних посадовців [1].

 

Документ має назву "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів" і був ухвалений парламентом 29 серпня 2024 року [2].

 

Відтепер відкритий доступ до даних у державних реєстрах суттєво звужено. Йдеться, зокрема, про відомості, що можуть впливати на національну безпеку й оборону, а також про дані щодо розташування та кадастрових номерів об’єктів нерухомості, які належать юридичним особам.

 

Згідно з новими правилами, у відкритих реєстрах замість точної адреси дозволено вказувати лише область, район і населений пункт. Кадастрові номери земельних ділянок тепер будуть приховані, а юридичні особи зможуть зазначати будь-яку контактну адресу — навіть якщо вона не відповідає фактичному місцезнаходженню.

 

Окрім цього, закон обмежує доступ і до інформації про об’єкти інтелектуальної власності.

 

Передісторія ухвалення закону:

 

21 серпня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №11533 у цілому — за документ віддали голоси 231 депутат. Закон передбачає, що на період воєнного стану та ще протягом року після його скасування частина даних у державних реєстрах буде закрита.

 

27 серпня близько сорока громадських організацій закликали президента Володимира Зеленського накласти вето на цей закон, який обмежує доступ до електронних реєстрів, зокрема до інформації про нерухомість посадовців.

 

У своїй заяві організації наголосили, що прийнятий 21 серпня закон обмежує доступ до реєстрів, які містять відомості, пов’язані із національною безпекою та обороною, а також дані про місцезнаходження й кадастрові номери об’єктів нерухомості всіх юридичних осіб.

 

Активісти також підкреслили, що під час розгляду законопроєкту Міністерство цифрової трансформації, Міністерство юстиції, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наголошували на необхідності доопрацювання документа, аби знайти баланс між обмеженням доступу до інформації та суспільним інтересом.

 

 

Джерело: Українська правда