Е-декларування в деталях
Опубліковано: 05.05.2025 14:37:00
В будь-який момент кожен українець може подивитися, чим живе та як заробляє обраний ним депутат або призначений на посаду держслужбовець.
-
Заходимо на сайт НАЗК — https://nazk.gov.ua.
-
У лівому верхньому куті головної сторінки обираємо розділ “Реєстр”.
-
Вводимо прізвище, ім'я та по батькові декларанта у пошуковому рядку.
А щоб все, що ви побачите далі, стало зрозумілим, ми детально розкажемо про види та зміст податкових звітів, відповідальність за їхнє неподання та випадки вилучення з публічного доступу [1].
Види декларацій
В Україні система електронного декларування передбачає три основні види декларацій, які подаються залежно від ситуації. Кожен з документів виконує свою роль у забезпеченні прозорості та підзвітності публічних службовців на різних етапах їхньої діяльності.
Декларація кандидата на посаду
Перший вид — декларація кандидата на посаду. Її заповнюють ті, хто претендує на зайняття посади, що передбачає обов’язкове декларування. Вона подається ще до призначення чи обрання, аби перевірити доброчесність кандидата ще на старті. Ця декларація містить інформацію про статки та доходи особи за рік (з 1 січня по 31 грудня включно), що передує року подання нею заяви на посаду.
Зазначимо, що народні обранці IX скликання не були зобов’язані звітувати про статки за 2018 рік. На той час в законі “Про вибори народних депутатів” містилася норма, яка дозволяла кандидатам на посаду не подавати декларацію, якщо вибори — позачергові. Саме такими й були парламентські перегони-2019. Але громадські організації закликали всіх учасників виборчого процесу прозвітувати перед громадськістю добровільно.
“Ті, хто не покаже декларацію — дають чіткий сигнал виборцям, що вони не готові бути прозорими та підзвітними перед громадянами України”, — зазначила координаторка руху “Чесно” Віта Думанська [2].
Цей спірний пункт зі статті закону про вибори згодом було виключено. Тож, наразі всі кандидати на ту чи іншу посаду зобов'язані декларуватися. Єдиний виняток — це вже наявна декларація за минулий рік.
Щорічна декларація
Другий вид звітності — щорічна декларація, яку зобов’язані подавати всі державні службовці та посадовці, що вже займають свої посади. Вона відображає фінансовий стан особи за попередній календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) і є основним інструментом контролю за їхніми доходами та майном.
Цю декларацію потрібно подавати щороку у першому кварталі — з 1 січня до 1 квітня.
Декларація після звільнення
Третій вид — декларація після звільнення. Її подає посадовець, який залишає свою посаду, щоб прозвітувати про майновий стан на момент припинення повноважень. Це дозволяє уникнути приховування активів під час переходу з державної служби.
Цей звіт подається не пізніше ніж через 30 днів після завершення діяльності — за період, який ще не був задекларований. У ньому вказуються дані станом на останній день виконання службових обов’язків. До прикладу, якщо людина звільнена з 1 травня 2025 року, то до 1 червня 2025 року вона має подати декларацію, що охоплює період з 1 січня по 30 квітня 2025 року.
Що мають декларувати посадовці та депутати
У податкових звітах можновладців має бути відображене їхнє майнове становище:
- нерухомість: квартири, житлові будинки, дачі, недобудови, нежитлові приміщення, земельні ділянки, офіси, гаражі;
- транспортні засоби: легкові авто, вантажівки, сільськогосподарська техніка, мотоцикли, квадроцикли, яхти, катери, гідроскутери, причепи;
- інше цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів: одяг та взуття, годинники, ювелірні та антикварні вироби, меблі, побутова техніка, картини, ікони, книги, різноманітні колекції;
- цінні папери: акції, облігації, казначейські зобов'язання;
- корпоративні права;
- компанії та фірми бенефіціарної власності;
- нематеріальні активи: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, торгові марки, об'єкти авторських прав;
- доходи та подарунки: заробітна плата, пенсія, гонорари, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав, спадщина;
- грошові активи у різній валюті: готівка, банківські вклади, кошти, позичені третім особам;
- банківські рахунки;
- фінансові зобов'язання: кредити, позики, поворотна фінансова допомога, інші види заборгованості.
Якщо протягом року декларант придбав якесь майно, отримав коштовний подарунок, чималий дохід, продав нерухомість чи автівку тощо, він зобов’язаний подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а вже потім — відобразити це у щорічному звіті платника податків.
Чиє майно вказують декларанти
Окрім власного капіталу, посадовці та народні обранці повинні вказувати майно та доходи:
- осіб, з якими вони спільно проживають — чоловіків/дружин (як офіційних, так і цивільних), дітей, рідше — батьків та інших родичів;
- орендодавця, якщо майно орендоване;
- власника, якщо вони мають право на безоплатне користування цим майном.
Не особисте майно, задеклароване, зокрема, нардепами, почасти стає приводом для гучних матеріалів журналістів. Розслідувачі кажуть, парламентарі використовують безліч схем, аби уникнути підозри в незаконному збагаченні або приховати від громадськості елітну нерухомість та автомобілі.
Так, депутат від “Слуги народу” Артем Кунаєв вже кілька років поспіль отримує з державного бюджету компенсацію (приблизно 20 тис. гривень на місяць) за оренду житла в столиці (як немісцевий житель). Команда Bihus.Info з’ясувала, що Кунаєв винаймає квартиру в одному з комфортабельних київських ЖК. А найцікавіше те, що ця оселя раніше належала його батькові. Формально він її продав, але одразу після цього новий власник здав житло в оренду його сину-депутату [3].
Колега Кунаєва по фракції, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев задекларував орендовану квартиру у Франції, де з травня 2022 року проживають його дружина та діти. І тут є одне “але”: орендодавцем виступає фірма Les Hauts D'Esmeralda, кінцевою бенефіціаркою якої є матір політика — Олена Гетманцева [4].
Ще один яскравий приклад — закарпатський обранець, представник групи “Довіра” Василь Петьовка. Фірма його родини “Партнер”, яка згідно з даними системи YouControl займається лісопильним виробництвом та гуртовою торгівлею продуктами, під час повномасштабного вторгнення закупила декілька новеньких люксових автомобілів загальною вартістю понад пів мільйона доларів [5]. В останній декларації нардеп вказав, що його дружина Марина “користується” шикарним спортивним кросовером Porsche Cayenne 2024 року випуску, що зареєстрований на ТОВ “Партнер”.
Чому декларації можновладців можуть бути відсутніми в реєстрі НАЗК
Податкові звіти деяких депутатів та чиновників недоступні для громадськості через заходи безпеки, пов’язані з воєнним станом. Це означає, що декларант або його близькі родичі служать у війську або перебувають в окупації чи на територіях, де тривають активні бойові дії. Ініціатором вилучення декларацій з публічного доступу можуть виступити:
- начальник Генерального штабу Збройних сил України;
- керівники військових формувань;
- керівники державних органів центрального рівня;
- міський, сільський, селищний голова або секретар ради;
- голови Держспецзв’язку, прикордонної служби та державної охорони;
- голова Національної поліції;
- керівники органів розвідки;
- очільники державних підприємств.
Підкреслимо, що вилучення декларацій з публічного доступу не означає те, що особи взагалі не подали податкові звіти. Електронні документи вчасно поступили до Національного агентства з питань запобігання корупції, але ознайомитися з ними можуть тільки співробітники відповідних правоохоронних органів.
Яку відповідальність несе посадовець за недостовірне або несвоєчасне декларування
Чинне законодавство передбачає три види покарання за порушення вимог фінансового контролю: дисциплінарне, адміністративне та кримінальне [6].
- Якщо в декларації було виявлено недостовірні відомості у сумі до 100 прожиткових мінімумів і таке порушення щодо особи зафіксували вперше, її карають дисциплінарно — зауваженням, доганою або попередженням. Звільнення з посади може застосовуватися у випадку систематичних “помилок”.
- Якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів, на держслужбовця або депутата чекає адміністративна відповідальність та штраф накладення штраф у розмірі 1000-2500 неоподатковуваних мінімумів.
- Якщо відомості відрізняються на понад 250 прожиткових мінімумів, настає кримінальна відповідальність, яка тягне за собою штраф, громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади на три роки або навіть позбавлення волі строком до двох років.
При несвоєчасному поданні податкового звіту без поважної причини декларанту загрожує штраф у розмірі 50-100 прожиткових мінімумів; при умисному неподані — кримінальна відповідальність з можливим ув’язненням.
Всі фізичні особи, які вчинили корупційні правопорушення, пов'язані з декларуванням, вносяться співробітниками НАЗК до Реєстру порушників, який відкритий для громадськості [7].
Декларація кандидата на посаду
Перший вид — декларація кандидата на посаду. Її заповнюють ті, хто претендує на зайняття посади, що передбачає обов’язкове декларування. Вона подається ще до призначення чи обрання, аби перевірити доброчесність кандидата ще на старті. Ця декларація містить інформацію про статки та доходи особи за рік (з 1 січня по 31 грудня включно), що передує року подання нею заяви на посаду.
Зазначимо, що народні обранці IX скликання не були зобов’язані звітувати про статки за 2018 рік. На той час в законі “Про вибори народних депутатів” містилася норма, яка дозволяла кандидатам на посаду не подавати декларацію, якщо вибори — позачергові. Саме такими й були парламентські перегони-2019. Але громадські організації закликали всіх учасників виборчого процесу прозвітувати перед громадськістю добровільно.
“Ті, хто не покаже декларацію — дають чіткий сигнал виборцям, що вони не готові бути прозорими та підзвітними перед громадянами України”, — зазначила координаторка руху “Чесно” Віта Думанська [2].
Цей спірний пункт зі статті закону про вибори згодом було виключено. Тож, наразі всі кандидати на ту чи іншу посаду зобов'язані декларуватися. Єдиний виняток — це вже наявна декларація за минулий рік.
Щорічна декларація
Другий вид звітності — щорічна декларація, яку зобов’язані подавати всі державні службовці та посадовці, що вже займають свої посади. Вона відображає фінансовий стан особи за попередній календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) і є основним інструментом контролю за їхніми доходами та майном.
Цю декларацію потрібно подавати щороку у першому кварталі — з 1 січня до 1 квітня.
Декларація після звільнення
Третій вид — декларація після звільнення. Її подає посадовець, який залишає свою посаду, щоб прозвітувати про майновий стан на момент припинення повноважень. Це дозволяє уникнути приховування активів під час переходу з державної служби.
Цей звіт подається не пізніше ніж через 30 днів після завершення діяльності — за період, який ще не був задекларований. У ньому вказуються дані станом на останній день виконання службових обов’язків. До прикладу, якщо людина звільнена з 1 травня 2025 року, то до 1 червня 2025 року вона має подати декларацію, що охоплює період з 1 січня по 30 квітня 2025 року.
Що мають декларувати посадовці та депутати
У податкових звітах можновладців має бути відображене їхнє майнове становище:
- нерухомість: квартири, житлові будинки, дачі, недобудови, нежитлові приміщення, земельні ділянки, офіси, гаражі;
- транспортні засоби: легкові авто, вантажівки, сільськогосподарська техніка, мотоцикли, квадроцикли, яхти, катери, гідроскутери, причепи;
- інше цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів: одяг та взуття, годинники, ювелірні та антикварні вироби, меблі, побутова техніка, картини, ікони, книги, різноманітні колекції;
- цінні папери: акції, облігації, казначейські зобов'язання;
- корпоративні права;
- компанії та фірми бенефіціарної власності;
- нематеріальні активи: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, торгові марки, об'єкти авторських прав;
- доходи та подарунки: заробітна плата, пенсія, гонорари, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав, спадщина;
- грошові активи у різній валюті: готівка, банківські вклади, кошти, позичені третім особам;
- банківські рахунки;
- фінансові зобов'язання: кредити, позики, поворотна фінансова допомога, інші види заборгованості.
Якщо протягом року декларант придбав якесь майно, отримав коштовний подарунок, чималий дохід, продав нерухомість чи автівку тощо, він зобов’язаний подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а вже потім — відобразити це у щорічному звіті платника податків.
Чиє майно вказують декларанти
Окрім власного капіталу, посадовці та народні обранці повинні вказувати майно та доходи:
- осіб, з якими вони спільно проживають — чоловіків/дружин (як офіційних, так і цивільних), дітей, рідше — батьків та інших родичів;
- орендодавця, якщо майно орендоване;
- власника, якщо вони мають право на безоплатне користування цим майном.
Не особисте майно, задеклароване, зокрема, нардепами, почасти стає приводом для гучних матеріалів журналістів. Розслідувачі кажуть, парламентарі використовують безліч схем, аби уникнути підозри в незаконному збагаченні або приховати від громадськості елітну нерухомість та автомобілі.
Так, депутат від “Слуги народу” Артем Кунаєв вже кілька років поспіль отримує з державного бюджету компенсацію (приблизно 20 тис. гривень на місяць) за оренду житла в столиці (як немісцевий житель). Команда Bihus.Info з’ясувала, що Кунаєв винаймає квартиру в одному з комфортабельних київських ЖК. А найцікавіше те, що ця оселя раніше належала його батькові. Формально він її продав, але одразу після цього новий власник здав житло в оренду його сину-депутату [3].
Колега Кунаєва по фракції, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев задекларував орендовану квартиру у Франції, де з травня 2022 року проживають його дружина та діти. І тут є одне “але”: орендодавцем виступає фірма Les Hauts D'Esmeralda, кінцевою бенефіціаркою якої є матір політика — Олена Гетманцева [4].
Ще один яскравий приклад — закарпатський обранець, представник групи “Довіра” Василь Петьовка. Фірма його родини “Партнер”, яка згідно з даними системи YouControl займається лісопильним виробництвом та гуртовою торгівлею продуктами, під час повномасштабного вторгнення закупила декілька новеньких люксових автомобілів загальною вартістю понад пів мільйона доларів [5]. В останній декларації нардеп вказав, що його дружина Марина “користується” шикарним спортивним кросовером Porsche Cayenne 2024 року випуску, що зареєстрований на ТОВ “Партнер”.
Чому декларації можновладців можуть бути відсутніми в реєстрі НАЗК
Податкові звіти деяких депутатів та чиновників недоступні для громадськості через заходи безпеки, пов’язані з воєнним станом. Це означає, що декларант або його близькі родичі служать у війську або перебувають в окупації чи на територіях, де тривають активні бойові дії. Ініціатором вилучення декларацій з публічного доступу можуть виступити:
- начальник Генерального штабу Збройних сил України;
- керівники військових формувань;
- керівники державних органів центрального рівня;
- міський, сільський, селищний голова або секретар ради;
- голови Держспецзв’язку, прикордонної служби та державної охорони;
- голова Національної поліції;
- керівники органів розвідки;
- очільники державних підприємств.
Підкреслимо, що вилучення декларацій з публічного доступу не означає те, що особи взагалі не подали податкові звіти. Електронні документи вчасно поступили до Національного агентства з питань запобігання корупції, але ознайомитися з ними можуть тільки співробітники відповідних правоохоронних органів.
Яку відповідальність несе посадовець за недостовірне або несвоєчасне декларування
Чинне законодавство передбачає три види покарання за порушення вимог фінансового контролю: дисциплінарне, адміністративне та кримінальне [6].
- Якщо в декларації було виявлено недостовірні відомості у сумі до 100 прожиткових мінімумів і таке порушення щодо особи зафіксували вперше, її карають дисциплінарно — зауваженням, доганою або попередженням. Звільнення з посади може застосовуватися у випадку систематичних “помилок”.
- Якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів, на держслужбовця або депутата чекає адміністративна відповідальність та штраф накладення штраф у розмірі 1000-2500 неоподатковуваних мінімумів.
- Якщо відомості відрізняються на понад 250 прожиткових мінімумів, настає кримінальна відповідальність, яка тягне за собою штраф, громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади на три роки або навіть позбавлення волі строком до двох років.
При несвоєчасному поданні податкового звіту без поважної причини декларанту загрожує штраф у розмірі 50-100 прожиткових мінімумів; при умисному неподані — кримінальна відповідальність з можливим ув’язненням.
Всі фізичні особи, які вчинили корупційні правопорушення, пов'язані з декларуванням, вносяться співробітниками НАЗК до Реєстру порушників, який відкритий для громадськості [7].
Корисне
Усі iнфографіки
Подивитися ще
