Луценко Ірина Степанівна

Народилася 7 лютого 1966 року в місті Дубно Рівненської області.

Має дві вищі освіти:

• 1988 — здобула спеціальність “Прикладна математика”, закінчивши Національний університет “Львівська політехніка”.

• 1996 — спеціальність “Облік і аудит” в Українській державній академії водного господарства (нині — Національний університет водного господарства та природокористування).

Перший трудовий досвід отримала 1988 року на посаді інженерки-програмістки автоматизованих систем управління в СКТБ ВСНПО “Союзучприбор” — великій радянській організації, що розробляла та виготовляла спецобладнання для навчальних закладів.

1991 — стала провідною фахівчинею в Управлінні економіки Рівненського облвиконкому.

1994 — заступниця начальника відділу в Рівненському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, а 1998 року — очолила відділ Київського обласного територіального відділення АМКУ.

2004 — стала начальницею відділу головного офісу в одній із найбільших і найстаріших страхових компаній — НАСК “Оранта”.

З 2005 по 2012 — була керівницею різних комерційних проєктів.

1. Із майбутнім чоловіком — ексміністром внутрішніх справ Юрієм Луценко — познайомилася в гуртожитку “Львівської політехніки” [1]. Подружжя має двох синів: Олександра (1989 р.н.) та Віталія (1999 р.н.).

2. Старший син Олександр перейняв від матері родинний бізнес: так, за даними “Інформатора”, чоловік після початку політичної кар’єри пані Ірини “успадкував” від неї керування низкою компаній, які приносять мільйонні доходи [2]. 

3. Ірина Степанівна — любителька важкого люксу. Репортери неодноразово фільмували на засіданнях Ради її луки з аксесуарами від відомих брендів: сумочками, туфлями тощо [3], [4]. 

4. 2019 року подала на ексміністра оборони Анатолія Гриценко в суд із вимогою сплатити 2,5 млн гривень моральної компенсації за приниження честі та гідності своєї сім’ї [5]. Раніше Гриценко заявив, що Луценки “відмазують” старшого сина від мобілізації. На захист пані Ірина продемонструвала довідку сина, який свого часу служив у зоні АТО.

5. Кілька разів ім’я нардепки фігурувало у скандальних новинах після її лайливих висловлювань із трибуни парламенту: у жовтні 2017, коли намагалася заспокоїти “свободівця” Юрія Левченка під час голосування, та у лютому 2019, коли сплутала слова свого спічу [6], [7].