Звернення громадян: порядок розгляду

У громадян є право на індивідуальне або колективне звернення до органів місцевого самоврядування, держвлади чи посадових осіб із пропозиціями про покращення їхньої діяльності, викриття недоліків у роботі або з оскарженням їхніх дій. Звернення — це важливий інструмент, що надає можливість громадянам комунікувати з державними установами й таким чином впливати на зміни в соціальній сфері через ідеї та пропозиції. 

 

Звернення може подати не тільки громадянин України, але й громадяни іншої держави та особи без громадянства, які законно перебувають на території країни чи на умовах, передбачених міжнародними домовленостями. 

 

Оформити звернення можна:

• в усній формі. Посадова особа має записати його під час особистого прийому чи телефонної розмови;

• у письмовій формі. У такому випадку його подають особисто чи через уповноваженого представника. Різновид письмового — електронне звернення. Його можна подати, заповнивши спеціальну форму на офіційних сайтах держорганів або надіславши на електронну адресу, яка призначена спеціально для звернень громадян.

 

Після подання заявник має право на ознайомлення з матеріалами перевірки. Він може подавати додаткові матеріали та отримати письмову відповідь з результатами розгляду.

 

Види звернень

 

Існують такі види усних та письмових звернень:

• Пропозиція (зауваження) — по суті це порада чи рекомендація щодо вдосконалення роботи органів влади чи покращення суспільних умов. Наприклад, ви можете підготувати свою пропозицію щодо організації дитячого майданчика та направити її до місцевої ради, виконавчого комітету або місцевому депутату.

• Заява (клопотання) — повідомлення про порушення законодавства, сповіщення про недоліки в діяльності, прохання про реалізацію прав та інтересів. Наприклад, під час аналізу публічної закупівлі ви виявили завищення ціни. У такому випадку ви можете звернутися до замовника чи відповідного державного органу.

• Скарга — вимога про поновлення прав та захист законних інтересів громадян, порушених діями/бездіяльністю чи рішеннями держорганів. Законодавство не передбачає ко­лективне звернення зі скаргою. Однак на практиці колектив­ні скарги досить часто мають місце. Наприклад, неправомірні дії органів владних повноважень щодо забудови окремих зе­мельних ділянок, надання комунальних послуг (опалення, во­допостачання), порушення графіку руху громадського транспорту тощо. 

 

Які вимоги до звернення

 

Відповідно до закону, при поданні звернення мають бути дотримані такі вимоги:

• звернення адресують тим органам та посадовим особам, до компетенції яких належить вирішення порушених питань;

• заявник обов’язково має зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові, вказати місце проживання, окреслити суть питання чи проблеми, з якою звертається, підписати документ і зазначити дату;

• електронне звернення має містити електронну поштову адресу заявника або дані про інші засоби зв’язку з ним для надання відповіді. Електронний підпис при цьому не потрібен;

• звернення може бути написане українською мовою чи іншою, що є прийнятною для сторін.

 

При оформленні важливо дотримуватися всіх нюансів. Якщо знехтувати зазначеними вимогами або у зверненні буде подана неповна інформація, то воно протягом десяти днів повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями.

 

Строки розгляду звернень громадян

 

Терміни розгляду звернень бувають різними: все залежить від того, які питання у ньому порушуються, як воно оформлене тощо. Загалом слід орієнтуватися на такий час:

• до 5 днів. У випадку, якщо порушено питання, що не входить до компетенції органу чи посадової особи, до яких воно направлене, громадянину мають надійти два листи: супровідний — лист до компетентного органу чи посадової особи з доданим до нього зверненням громадянина; другий — це лист до автора з повідомленням про пересилання звернення компетентному органу чи посадовій особі;

• до 10 днів. Якщо у зверненні подана неповна інформація, що не дозволяє органу чи посадовцю ухвалити обґрунтоване рішення, воно повертається заявнику;

• невідкладно, але не пізніше 15 днів — для звернень, що будь-якого додаткового вивчення не потребують;

• до 30 днів (але не більше ніж місяць) — загальний термін для розгляду звернення громадян;

• до 45 днів — актуально для випадків, коли вирішити порушені питання неможливо протягом місяця.

 

Термін розгляду може бути скорочено, якщо громадянин подасть письмову вимогу з поясненням. У першочерговому порядку розглядають звернення громадян пільгових категорій.

 

Не підлягають розгляду та вирішенню:

• анонімні заяви без зазначення місця проживання і підпису автора;

• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;

• заяви, з якими повторно звертаються з питань, що вже вирішені по суті;

• клопотання, подані із пропущенням строків, встановлених законодавством;

• звернення, подане особою, яку визнали недієздатною у судовому порядку.

 

Як правильно оформити звернення

 

Звернення складається у довільній формі, однак у ньому обов’язково потрібно вказати:

• посаду та прізвище, ім’я, по батькові того, кому адресують звернення;

• прізвище, ім’я, по батькові, індекс, повну поштову адресу заявника, його номер телефону;

• вид звернення (заява, скарга або пропозиція).

 

Далі йде загальний текст звернення, в якому чітко і ясно описується суть порушеного питання або проблеми. Основні складники тексту звернення:

• вступ — підстава та обставини, які стали причиною для звернення;

• мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені у зверненні;

• результативна частина, де викладають мету та очікуваний результат розгляду звернення;

• далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо вони додаються до листа;

• письмове звернення заявник обов’язково підписує та вказує дату.

 

Зразки звернень можна знайти на сайтах органів держвлади, місцевого самоврядування тощо.

 

Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян

 

Якщо у зверненні громадянина містяться наклеп і образи, або воно дискредитує органи влади чи посадовців, або ж у ньому є заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, то заявник нестиме відповідальність, передбачену чинним законодавством.

 

За порушення закону про звернення громадян для посадовців державних та місцевих органів влади також передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.