Все, що вам варто знати про депутатське звернення

Відповідно до Закону Україну “Про статус народного депутата” одними з важливих законодавчих інструментів депутатської діяльності є:

• депутатське звернення — це письмова пропозиція, з якою депутат звертається до посадовців органів державної влади, керівників підприємств чи установ, аби ті здійснили певні дії, надали роз’яснення чи оформили свою позицію з порушених питань;

• депутатський запит — це право народного депутата чи групи нардепів вимагати на сесії Верховної Ради України, щоб певні органи або посадові особи надали офіційну відповідь щодо питань, в яких вони компетентні [1].

 

Свої запити та звернення депутати можуть адресувати хоч президенту України, хоч міському голові, хоч керівнику підприємства.

• Депутатський запит, якщо він не направлений до президента України, коротко оголошується на засіданні парламенту, після чого Голова Верховної Ради направляє його адресату.

• Запит до президента України проходить голосування (щонайменше 150 голосів), потім Верховна Рада приймає постанову про його направлення, яка має отримати підтримку у 226 голосів.

 

Депутатське звернення народний обранець оформляє і подає самостійно. У ньому можуть міститися питання, порушені скаргами чи заявами виборців, або ж ті, які стосуються його депутатської діяльності. 

 

Депутатське звернення:

• ніким не затверджується;

• не є публічним;

• неможливо перевірити, кому воно відправлене та з якою метою.

 

Запит депутата місцевої ради має підтримати відповідна рада і він може бути направлений до посадовців органів влади чи організацій, що розташовані чи зареєстровані на відповідній території. Простими словами: депутат селищної ради може подати запит, наприклад, до керівника товариства, яке зареєстровано в селищі.  Депутати міської (міста обласного значення), районної та обласної рад можуть також звертатися із запитом до голів місцевих державних адміністрацій, їхніх заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які їм підпорядковуються.

 

Зазначимо, що на депутатський запит обов’язково мають надати офіційну відповідь.

 

Що має містити депутатське звернення

 

Зразок депутатського звернення можна знайти на сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування. Зазвичай його оформляють у письмовому вигляді, нардепи — на своєму офіційному бланку.

 

У зверненні вказується адресат (посадова особа чи організація, до якої спрямовується звернення), викладається суть та прохання щодо належного реагування та вжиття необхідних заходів, вказується адреса, за якою потрібно повідомити про результати розгляду. Наприкінці ставиться підпис депутата. 

 

Чи може депутат брати участь у розгляді звернення та куди не має права звертатися

 

Депутат має право бути присутнім під час розгляду свого звернення. Для цього у тексті свого звернення він має написати про бажання скористатись правом участі у розгляді. Посадова особа, яка розглядає звернення, де вказано таке побажання, має завчасно сповістити депутата, де та о котрій годині розглядатиметься звернення.

 

Існують обмеження щодо того, куди нардеп може направляти свої звернення чи пропозиції. Він не має права звертатися у суди, Службу безпеки України, прокуратури, аби перевірити інформацію про окремих громадян чи дізнатися щось про конкретні кримінальні справи.

 

Термін розгляду депутатського звернення

 

Орган державної влади, якому адресоване депутатське звернення, має розглянути та дати письмову відповідь протягом 10 днів з моменту його одержання.

 

Якщо звернення не можуть розглянути у визначений термін, то депутата повідомляють про це офіційним листом, у якому зазначають причину продовження строку розгляду звернення. Загалом розгляд, з урахуванням продовження, не може тривати більше, ніж 30 днів з моменту його одержання.

 

Після розгляду, не пізніше як на другий день, обранцеві мають надіслати відповідь на депутатське звернення.

 

Депутатський запит народного депутата України розглядається у 15-денний або інший строк, установлений Верховною Радою України.

 

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання депутатських запитів і звернень 

 

За невиконання вимог народного депутата, перешкоджання його роботі, а також за відмову чи ухилення надати йому необхідну інформацію та документацію посадові особи органів державної влади, підприємств, установ та організацій несуть адміністративну та кримінальну відповідальність. Про це зазначено у статті 36 Закону України “Про статус народного депутата України”. Також покарання, встановлене законом, передбачено у випадку надання депутату завідомо недостовірної інформації.

 

Відповідно до статті 188-19 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено:

• штраф від 10 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170–425 гривень), якщо були не дотримані встановлені законодавством строки для надання інформації депутату;

• штраф від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–4250 гривень), якщо нардеп не отримав відповіді на свій запит у встановлений законом строк, або ж йому надали неправдиву або неповну інформацію.

 

Відповідно до статті 351 Кримінального кодексу України, якщо службова особа не виконала законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створила штучні перешкоди у їхній роботі, або ж надала їм завідомо неправдиву інформацію, то для неї передбачено покарання у вигляді штрафу від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–17000 гривень) або арешт строком до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.