Що таке соціальне підприємництво

Соціальне підприємництво — це різновид підприємницької діяльності, який має на меті розв’язувати суспільні проблеми та отримувати прибуток. Це бажання заробити на наданні певних послуг чи продажу товарів, але у поєднанні з соціальною місією. 

 

Соціальне підприємництво відрізняється від некомерційних організацій та різноманітних фондів, що існують на пожертви, часто нічого не виробляють та не отримують прибутку, тим, що залишається бізнесом. Тобто воно обов’язково приносить дохід. Проте більша частина прибутків від діяльності спрямовується, аби масштабувати допомогу. Це і є головна відмінність від класичного підприємництва, де всі прибутки розподіляються між власниками.

 

Такий вид підприємництва передбачає створення, наприклад, виробництва товарів з екологічно чистих матеріалів, або ж запуск проєкту, який допомагає малозабезпеченим сім’ям. Це не просто допомога заради допомоги, це самостійний бізнес, який заробляє гроші, але спрямовує їх на вирішення проблем суспільства. Наприклад, виробництво серветок — це звичайний бізнес. Але якщо їх виробляють із залученням незахищених груп населення, або готовою продукцією забезпечують дитячі будинки — це вже вважається соціальним бізнесом. 

 

Щоб зрозуміти, що таке соціальне підприємництво, слід звернути увагу на основні принципи, які його характеризують:

• розв’язування конкретних проблем суспільства;

• значна частина прибутку спрямовується на соціальні проєкти, надання соціальних послуг, покращення умов для працівників тощо;

• інноваційні підходи;

• залучення місцевих ресурсів;

• інформування про свої досягнення, фінансові результати та соціальну місію.

 

Ідеї соціального підприємництва та найбільш популярні моделі

 

Частіше за все ідеї соціального підприємництва втілюють у таких видах діяльності:

• платформи для навчання;

• енергоощадні технології;

• екологічне виробництво;

• соціальні кафе чи майстерні;

• ферми органічних продуктів;

• підтримка ремесел.

 

Існують різні моделі соціального підприємництва. Кожна допомагає досягти позитивного соціального впливу та отримувати прибуток. Можна виділити такі з них:

• Модель працевлаштування. У компанії надають робочі місця соціально незахищеним, вразливим верствам населення, наприклад, ветеранам, учасникам бойових дій, пенсіонерам, людям, що пройшли реабілітацію від залежності чи пережили окупацію тощо.

• Модель виготовлення та надання соціально значущих товарів (послуг). Соціальне підприємство передає на потреби суспільства свої товари, які допомагають розв’язати конкретну суспільну проблему.

• Перерозподіл прибутку. Це кавʼярні, магазини, виробники, які з прибутку системно фінансують перемогу України.

• Скорочення відходів. Підприємство переробляє або повторно використовує матеріали, скорочуючи кількість відходів. Прибутки отримують від продажу переробленої або відновленої продукції.

 

Важливо зазначити, що підприємство, яке обрало собі модель працевлаштування представників соціально вразливих верств населення, має зважати на положення Закону України “Про соціальні послуги” [1]. 

 

Приклади соціальних підприємств, які працюють в Україні

 

В Україні вже працюють успішні соціальні підприємства, які відрізняються між собою розмірами, тематикою та місією. Зокрема, розвиваються ветеранські бізнеси, які ставлять за соціальну мету брати на роботу й повертати до активного життя ветеранів і ветеранок. Дедалі частіше психологічні та реабілітаційні центри, приватні медичні заклади, які надають платні послуги, спрямовують частину прибутків на відновлення поранених військових та цивільних.

 

Приклади успішних соціальних підприємств:

• Good Bread from Good People — інклюзивна пекарня у Києві, яка безоплатно передає продукцію військовим і тим, хто постраждав від війни. Тут працюють люди з ментальною інвалідністю. 

• WoodLuck — меблева майстерня у Львові, де працевлаштовані ветерани та люди, що пройшли реабілітацію від залежностей. Вони виготовляють меблі для благодійних проєктів та на замовлення.

• Vbrani — соціальне підприємство, яке продає в’язані вироби, створені людьми старшого віку. Проєкт заснували волонтери ГО “Старість на радість”. Завдяки йому роботу отримали 60 майстринь з різних куточків України. 

• Veterano Pizza — мережа закладів для працевлаштування, реалізації та інтеграції в соціум ветеранів війни. Крім того, частина прибутку йде на допомогу дітям загиблих бійців. Заклади Veterano Pizza відкривають по франшизі у різних містах України. 

• Laska Charity Store — магазин вживаних речей у Києві, що підтримує екологічність. Ідея полягає в тому, що одні люди приносять до магазину речі, які хочуть продати, інші — ці речі купують. Кошти, за винятком частини, яка йде на утримання приміщення, спрямовуються на благодійність.

•  

Що потрібно, щоб стати соціальним підприємцем

 

Три спроби ухвалити Закон про соціальне підприємництво були провалені Верховною Радою, тож прописаної юридично процедури створення такого бізнесу чи будь-яких нормативних актів стосовно нього не існує. Проте можна керуватися певним алгоритмом.

Щоб створити соціальне підприємство:

• визначте конкретну соціальну потребу, з якою працюватимете;

• розробіть бізнес-план, окресліть цілі, стратегію просування, фінансове планування;

• оберіть модель, яка допоможе поєднати досягнення соціальної мети із заробітком;

• сформулюйте цілі, яких хочете досягти в соціальній сфері;

• оберіть форму бізнесу та зареєструйте його;

• шукайте додаткове фінансування, партнерів у інших структурах, бізнесах, урядових та неурядових організаціях, з якими можна співпрацювати.

 

Чи оподатковуються соціальні підприємства

 

Оскільки форми соціального підприємства не визначені, то вони обираються з огляду на специфіку діяльності, обсяг прибутку та цільову аудиторію. Це можуть бути:

• ФОП (фізична особа-підприємець);

• товариства з обмеженою відповідальністю;

• приватні підприємства;

• кооперативи;

• інша форма, яка оптимальна для засновників.

 

Деякі види соціального бізнесу можуть потребувати додаткових дозволів чи ліцензій. Наприклад, якщо підприємство пов’язане з виробництвом або продажем харчових продуктів, потрібно отримати відповідні дозволи від державних органів.

 

Соціальні підприємці працюють без яких-небудь податкових преференцій чи пільг, тобто сплачують податки, як і решта підприємців. Оподаткування здійснюється відповідно до обраної форми реєстрації підприємства.