Як створити громадську організацію: покроковий алгоритм

Поняття громадської організації у Законі України “Про громадські об’єднання” визначено як об’єднання, яке добровільно створили фізичні особи, аби законно відстоювати та захищати власні інтереси. Громадські організації не мають на меті отримувати будь-який прибуток. Їхня діяльність передусім пов’язана з захистом прав і свобод. Учасники громадської організації об’єднуються, щоб впливати і сприяти вирішенню якихось проблем або ж для реалізації якогось проєкту.

 

Важливо, аби діяльність громадської організації не була пов’язана з протестними рухами чи воєнізованими формуваннями, прямо чи побічно стосувалася релігії або політики, мала стосунок до пропаганди насильства тощо. Провадити свою діяльність учасники ГО можуть організовуючи тренінги, зустрічі та інші заходи.

 

Відкрити ГО можна у форматі професійної спілки, клубу, асоціації — залежно від того, інтереси яких соціальних спільнот представляються. Також вони діють за територіальним принципом — у межах окремого населеного пункту чи всієї країни.

 

Хто може створити громадську організацію

 

Створення громадської організації не такий складний процес, яким може здатися на перший погляд. Чим більше однодумців, з якими можна ініціювати її відкриття, тим краще. Проте й двох людей для заснування ГО буде достатньо. Засновниками можуть бути:

• 18-річні громадяни України;

• повнолітні іноземці або особи без громадянства, котрі абсолютно законно перебувають в Україні;

• підлітки від 14 років, якщо йдеться про дитячі чи молодіжні організації.

 

Засновником також може бути компанія чи фірма, яка веде приватний бізнес і не пов’язана з державою. У такому випадку громадська організація зможе законно залучати кошти на реалізацію власних проєктів та мати рахунок у банку.

 

Як створити громадську організацію

 

Створення ГО умовно можна розділити на кілька етапів. Засновникам потрібно:

• розробити та затвердити статут організації;

• провести установчі збори, підтвердити їх складанням і підписанням протоколу;

• підготувати пакет документів, необхідних для реєстрації.

 

Особливу увагу слід приділити статуту. Це своєрідний паспорт, основний документ життєдіяльності громадської організації, обов’язковий для реєстрації. Він визначає, яку роль бере на себе ГО, слугує своєрідною інструкцією для її членів, загалом регулює діяльність. У ньому зазвичай прописують:

• повну та скорочену назву ГО;

• мету й вид діяльності;

• кого вона об’єднує, права її членів, за яких умов позбавляють членства в ГО;

• повноваження керівних органів;

• з якою періодичністю проводяться збори та скільки голосів необхідно для ухвалення рішень;

• яким чином організація отримує майно;

• як можна оскаржити рішення керівництва;

• як вносяться зміни до статуту і відбувається реорганізація ГО;

• що відбувається у випадку ліквідації ГО.

 

Окрім статуту, пакет документів для реєстрації ГО має складатися з:

• протоколу установчих зборів;

• даних про тих, хто виконує обов’язки керівництва;

• заяви про держреєстрацію створення юридичної особи.

 

Помилки чи суперечливі з огляду дотримання норм закону моменти при оформленні статуту чи протоколу можуть обернутися для заявника відмовою в реєстрації громадської організації. Їх можуть повернути на доопрацювання. Аби уникнути цього, можна попередньо ознайомитися зі зразками документів на сайтах органів держреєстру та міністерства юстиції.

 

Документи на реєстрацію подають до управлінь юстиції чи центрів надання адміністративних послуг за місцем знаходження організації. Їх можна:

• принести особисто;

• надіслати поштою (при цьому підпис заявника має засвідчити нотаріус);

• подати онлайн (для організацій зі статусом юридичної особи).

 

Як швидко реєструють громадську організацію і чи треба за це платити

 

Точкою відліку для реєстрації громадської організації можна вважати день проведення установчих зборів. Після них протягом 60 діб слід надіслати чи принести усі необхідні документи. Їх мають розглянути впродовж трьох робочих днів, але цей термін може бути подовжений до 15 днів. Після цього заявнику надають відповідь — ГО реєструють або ж просять доопрацювати документи.

 

Якщо все оформлено належним чином, то громадську організацію вносять до Єдиного державного реєстру. Заявнику видають свідоцтво про реєстрацію та витяг з держреєстру. Вся ця процедура проводиться безкоштовно.

 

Що варто зробити після реєстрації ГО

 

Створити ГО — ще не означає, що вже можна переходити до реалізації ідей та проєктів. Так, після реєстрації організація офіційно починає функціонувати. Однак потрібно узгодити ще один момент: отримати статус неприбутковості, аби не мати проблем із законом та податковою службою. До останньої подають відповідну заяву і копії установчих документів. Такий статус звільняє від сплати податку на прибуток, з ним можна претендувати на інші соціальні привілеї. До того ж це підтвердження, що ГО діє безкорисливо.

 

Після отримання статусу неприбутковості наступний крок — відкрити банківський рахунок. Для цього до банківської установи подають статут, свідоцтво про реєстрацію, витяг з ЄДР, заяву на відкриття рахунку. Банківський рахунок дає змогу відповідально й прозоро вести фінансову діяльність, законно отримувати кошти та пожертви.

 

Реєстрація ГО в умовах воєнного стану

 

Увага! Під час воєнного стану здійснити реєстрацію ГО можуть лише ті особи, які затверджені у переліку державних реєстраторів та посадовців Міністерства юстиції та його територіальних органів.

 

Зареєструвати громадську організацію можна, незалежно від її територіальної приналежності. Якщо в регіоні, де перебуває організація, відсутній доступ до держреєстру, то документи для реєстрації подають в іншому.