Як правильно подати звернення до органів влади: покрокова інструкція для громадян

Що таке звернення громадян

 

Звернення громадян — це один з ефективних способів комунікації з органами влади задля досягнення конкретної мети. Їх можна подавати як:

 

• пропозиції (зауваження) — поради та рекомендації щодо діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, установ та організацій тощо; 

• заяви (клопотання) — вказівки на порушення законодавства або прохання про сприяння в реалізації прав та інтересів громадян, закріплених Конституцією;

• скарги — повідомлення в державні органи для подачі звернень в Україні про бездіяльність, яка призвела до порушення прав громадян.

 

Звернення можуть подаватися як усно (на особистому прийомі чи телефоном call-центру або гарячої лінії), так і письмово (звичайною чи електронною поштою, через уповноважену особу органу влади або через форму на сайті). Вони мають бути оформлені згідно з затвердженими зразками та мати чітке формулювання для того, аби їх прийняли та опрацювали в найкоротші строки. У разі недотримання хоча б однієї з вимог звернення буде повернуто заявнику.

 

Хто може подати звернення

 

До органів державної влади може звернутися кожен громадянин України або особа, яка перебуває на території України на законних підставах. Це право закріплено статтею 40 Конституції та відповідним Законом України [1].

 

Під час дії воєнного стану першочергово розглядаються пропозиції, заяви та скарги:

• внутрішньо переміщених осіб (ВПО);

• осіб, які опинилися у скрутному життєвому становищі через війну;

• ветеранів війни та учасників бойових дій;

• осіб з інвалідністю або їхніх опікунів;

• багатодітних сімей;

• громадян похилого віку.

За результатом розгляду звернення той орган або посадовець, якому воно було адресовано, надає відповідь в обов’язковому порядку та у встановлені Законом строки.

 

Як правильно написати звернення

 

Звернення пишуться українською мовою за визначеною структурою.

 

1. Заголовок (в правому верхньому куті документа). В ньому має бути вказано прізвище, ім’я, по батькові заявника, його місце проживання, електронна пошта (якщо звернення подається через інтернет) та номер телефона (за бажанням).

2. Назва (по центру документа) — пропозиція, заява або скарга.

3. Основний текст — довільне викладання суті проблеми.

4. Дата та підпис.

 

Якщо ви шукаєте інформацію, як подати звернення до органів влади правильно, зверніть увагу на кілька рекомендацій:

 

• формулюйте свої думки максимально чітко та конкретно, аби фрази не трактувалися двозначно;

• уникайте зайвих речень, які не несуть смислового навантаження;

• розбивайте основний текст на абзаци, один з яких виділіть під сам запит;

• додайте докази, які обґрунтовують актуальність пропозиції або скарги: документи, фото, в окремих випадках — відео на додатковому носії.

Звернення можуть бути індивідуальними чи колективними. Не розглядатимуться лише анонімні повідомлення.

 

Електронні звернення: як подати через інтернет

 

Подання електронного звернення в Україні відбувається через офіційні онлайн-платформи органів влади, місцевого самоврядування, організацій та установ. Вам потрібно зайти на сайт, знайти форму для подачі пропозицій та скарг та заповнити її. У разі якщо така онлайн-форма на порталі відсутня, надрукуйте своє звернення на комп’ютері та надішліть адресату на електронну пошту.

 

Спеціальних вимог до оформлення електронного звернення немає. Воно складається так само як і письмове, але не вимагає цифрового підпису.

 

Окремо зупинимося на тому, як подати звернення до Президента України від колективу. З 2015 року в нашій країні працює спеціальний сервер електронних петицій [2]. Кожен громадянин може авторизуватися на порталі та створити власну петицію. Реєстрація можлива за допомогою:

 

• електронного підпису;

• Bank ID;

• Дія.Підпису.

 

Розібратися, як подати петицію через портал державних послуг та як її оприлюднити, нескладно. Сервер має зручний інтерфейс та містить підказки для нових користувачів. Коли ваша петиція буде перевірена адміністратором та узгоджена, почнеться збір підписів. Щоб її розглянув Президент, потрібно набрати не менш ніж 25 тисяч підписів за три місяці (від дня оприлюднення). Розгляд відбувається невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів від завершення збору підписів. Відповідь надається наступного дня після розгляду.

 

Аналогічні інструменти (звернення у формі петиції) також є на сайтах міських рад.

 

Терміни розгляду звернень громадян

 

Якщо процедура подачі звернення до Верховної Ради або іншого органу влади дотримана громадянином, пропозиція, заява або скарга має бути розглянута у визначений Законом строк від дня її отримання:

 

• 15 днів для звернень, що не потребують додаткового вивчення;

• 30 днів для звернень, що потребують перевірки та аналізу фактів, викладених в основному тексті;

• 45 днів для звернень, на які неможливо відповісти у місячний термін за об’єктивних причин (про відстрочку адресат обов’язково має повідомити).

 

Відповідь громадянину надається письмово та надсилається поштою або електронною поштою.

 

Що робити, якщо звернення залишилося без відповіді

 

Якщо відповідь не була надана у визначений термін, ви маєте право подати скаргу до:

 

• керівника розпорядника інформації;

• вищого органу;

• суду;

• омбудсмена (Уповноваженого ВРУ з прав людини).

 

При порушенні термінів відповіді на звернення до державних або місцевих органів влади порядок дій може визначати сам громадянин: чи звертатися відразу до суду, чи спробувати вплинути на адресата шляхом особистого звернення до його керівництва або вищої інстанції, якій орган влади підпорядкований.

 

Зверніть увагу на те, що судовий збір має сплатити позивач, але у разі виграшу справи ці кошти стягуються з відповідача та повертаються. Кваліфіковану юридичну допомогу та супровід у суді безплатно надають деякі громадські організації.

 

Успішні кейси: випадки, коли звернення громадян були результативними

 

Чи дійсно звернення до влади працюють? Чи у відповідь можна отримати лише "відписку"? Як підтвердження ефективності такої комунікації наведемо приклади кількох петицій, автори яких досягли своєї мети.

 

"Вічний вогонь" у Полтаві

 

Як подати звернення до міської ради, аби привернути увагу до проблеми та домогтися результату, точно знають жителі Полтави. Цей обласний центр вважається одним з лідерів за відсотком підтриманих електронних петицій до міських можновладців.

 

Так, на початку 2022 року екоактивіст Сергій Антоненко запропонував відмовитись від використання газу на двох монументах "Вічного вогню" у місті, на що у бюджеті Полтави було закладено аж 1,2 млн гривень.

 

"Спалювання газу, тобто підігрівання повітря, є нераціональним та неефективним витрачанням податків, тим більше під час енергетичної кризи. І це не має відношення до прояву пам’яті чи цінності. Відповідні кошти можна направити на проєкти соціального, медичного змісту для населення або/та впровадження інфраструктури по окремому збору та переробці/утилізації відходів", — йшлося у петиції [3].

 

Ініціативу чоловіка полтавці підтримали: вона набрала 267 голосів за 250 необхідних. Меморіальні комплекси відключили від газопостачання у травні 2023 року задля економії бюджетних коштів та природного палива. В майбутньому, пишуть ЗМІ, на "вічному вогні" можуть зробити електричну підсвітку.

 

Декомунізація школи в Ужгороді

 

Після початку повномасштабного вторгнення найбільш популярними зверненнями від громадян стали ті, що стосуються декомунізації або дерадянизації. У червні 2023 року жителька Ужгорода Антоніна Корнута звернула увагу, що на фасаді міської музичної школи досі міститься зображення російського композитора Петра Чайковського, хоча навчальний заклад (який раніше мав його ім’я) було перейменовано ще рік тому.

 

"Нагадаємо, що "велика російська культура" століттями виховувала в росіян почуття зневаги й ненависті до українців. Протягом всього повномасштабного вторгнення Україна активно позбавляється маркерів "руського міра", оскільки потреба дерусифікації нашого простору стало очевидною для кожного українця", — зазначила у своїй петиції пані Антоніна [4].

 

Пропозиція набрала 253 підписи з 250 необхідних, та вже у липні 2023 року зображення російського композитора з фасаду школи прибрали.

 

Захист парку Шевченка в Тернополі

 

У грудні 2024 року небайдужі тернополяни виступили проти забудови місцевого парку імені Шевченка. У зеленій зоні планувалося звести водно-оздоровчий комплекс на місці так званого "трав’яного пляжу". Проте городяни вирішили об’єднатися та захистити одну з улюблених зон відпочинку.

 

"Землі рекреаційного призначення можуть використовуватися виключно для організації відпочинку громадян, збереження природних ландшафтів та озеленення населених пунктів. Будівництво водно-оздоровчого комплексу суперечить їхньому цільовому призначенню. Зміна цільового призначення земель парків без громадських слухань є незаконною та суперечить статті 122 Земельного кодексу України" — таким був один з аргументів, що наводили автори петиції [5].

 

Міська рада Тернополя невідкладно розглянула звернення після того, як воно набрало необхідну кількість підписів. У січні 2025 року виконавчий комітет вирішив не проводити оголошений раніше конкурс з вибору інвестора для будівництва комплексу.

 

Ці кейси свідчать, що колективні та індивідуальні звернення нерідко допомагають розв’язати суспільно значущі та наболілі проблеми або ж хоча б привернути до них увагу громадськості та посадовців. Правильно оформлена, структурована та обґрунтована пропозиція чи заява може не тільки відновити порушені права громадянина, але й надалі суттєво поліпшити роботу органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

Додаткові ресурси

 

 

Якщо ви не знаєте, як звернутися до Кабінету Міністрів України чи іншого органу влади, пропонуємо скористатися нашою добіркою з посиланнями на платформи для подачі звернень:

1. Офіс Президента України [6]

• Призначення: звернення до найвищої посадової особи держави щодо важливих питань національного рівня.

• Способи подачі: через офіційний сайт, електронною поштою, поштовим листом.

2. Верховна Рада України [7]

• Призначення: звернення до народних депутатів для отримання роз’яснень, підтримки законодавчих ініціатив чи з іншими запитами.

• Способи подачі: через депутатські приймальні, через офіційний сайт.

3. Кабінет Міністрів України [8]

• Призначення: звернення щодо виконання законів, виконання урядових рішень, питання організаційного характеру.

• Способи подачі: через офіційний портал уряду, електронною поштою.

4. Міністерства України [9]

• Призначення: звернення до конкретного міністерства стосовно профільних питань (наприклад, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Міністерство фінансів та інші).

• Способи подачі: через офіційні сайти міністерств, через електронні приймальні.

5. Обласні та районні державні адміністрації [10]

• Призначення: звернення до органів виконавчої влади на місцевому рівні (для вирішення місцевих проблем, вирішення питань у межах області чи району).

• Способи подачі: через сайти адміністрацій, поштою, безпосередньо в приймальні.

6. Місцеві органи влади (міські та сільські ради) [11]

• Призначення: звернення з питаннями місцевого значення (ремонт доріг, забудова, комунальні послуги тощо).

• Способи подачі: через місцеві сайти органів влади, через депутатів місцевих рад, на особистих прийомах.

7. Державна міграційна служба України [12]

• Призначення: звернення з питань, що стосуються громадянства, реєстрації місця проживання, оформлення паспортів.

• Способи подачі: через онлайн-сервіси на сайті міграційної служби, безпосередньо у відділеннях.

8. Державна податкова служба України [13]

• Призначення: звернення з питань оподаткування, податкової звітності, перевірок.

• Способи подачі: через онлайн-сервіси на сайті, через електронну пошту, на прийомах у податкових органах.

9. Державна архівна служба України [14]

• Призначення: звернення за отриманням архівних документів та інформації з архівів.

• Способи подачі: через офіційний сайт, електронною поштою, письмово.

10. Служба безпеки України [15]

• Призначення: звернення з питаннями, що стосуються національної безпеки, боротьби з тероризмом та іншими загрозами.

• Способи подачі: через офіційний сайт СБУ, письмово.

11. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен) [16]

• Призначення: звернення з питань порушення прав людини, дискримінації, порушення свободи слова.

• Способи подачі: через офіційний сайт, поштою, електронною поштою.

12. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) [17]

• Призначення: звернення з питань боротьби з корупцією, порушення антикорупційного законодавства.

• Способи подачі: через офіційний сайт, електронною поштою.

13. Національний банк України [18]

• Призначення: звернення з питань регулювання фінансових установ, питань, що стосуються банківської діяльності.

• Способи подачі: через офіційний сайт, поштою, у приймальнях.

14. Пенсійний фонд України [19]

• Призначення: звернення з питань пенсійного забезпечення, виплат, нарахувань.

• Способи подачі: через сайти Пенсійного фонду, електронною поштою.

15. Міністерство внутрішніх справ України [20]

• Призначення: звернення з питань громадської безпеки, правопорядку, правоохоронної діяльності.

• Способи подачі: через офіційний сайт МВС, через приймальні органів МВС.