Декларація депутата: детальний розбір

Щороку народні депутати, депутати місцевих рад та високопосадовці мають подати декларацію, вказавши в ній свої статки та майно. Така форма звітності про "аробітки" передбачена Законом України "Про запобігання корупції" [1]. Вона дозволяє відстежити та проконтролювати доходи, а також зміну фінансового стану зазначених осіб. Крім того, за допомогою декларацій можна виявити, наскільки легально можновладці придбали вказане майно.

 

Декларації депутати усіх рівнів, чиновники державних структур та деякі працівники бюджетних установ заповнюють через відповідну форму на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Після цього вони стають публічними та доступними для ознайомлення і вивчення не лише антикорупційним органам, але й громадськості. Таким чином забезпечується прозорість діяльності декларантів.

 

Увага! Під час дії воєнного стану декларації депутатів, які є чинними військовослужбовцями чи членами родини військовослужбовця, можуть бути вилучені з публічного доступу за поданням Генштабу ЗСУ.

 

Види декларацій

 

Залежно від періодів звітності виділяють три види декларації чиновників та депутатів:

• щорічна. У ній вказують дані щодо статків у період з 1 січня по 31 грудня того року, який передує подачі декларації. Тобто у 2025 році особа має подати інформацію про увесь 2024 рік. При цьому обумовлений термін подачі декларації — до 31 березня 2025 року;

• декларація при звільненні. Якщо особа звільняється з посади, то протягом 30 календарних днів від дня звільнення має подати декларацію за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями. Наприклад, особа звільнилася з посади 1 липня 2025 року. Вона подавала до 31 березня 2025 року щорічну декларацію. Тепер до 1 серпня 2025 року вона має подати декларацію, що охоплюватиме період з 1 квітня по 1 липня 2025 року;

• декларація при вступі на посаду. Таку декларацію кандидат подає за період з 1 січня по 31 грудня включно, що передує року вступу на посаду. Тобто, наприклад, подавши заявку на конкурс та вигравши його у 2025 році, до дня призначення особа має заповнити декларацію, вказавши свої статки попереднього, 2024 року.

 

Що потрібно задекларувати

 

Електронні декларації чиновників і депутатів мають містити їхні персональні дані (вони не доступні публічно), місце проживання та посаду. Вказують не лише свої доходи та майно, а й членів родини, а також те, що перебуває у спільній власності чи користуванні.

 

Зокрема, до переліку входять:

• об’єкти нерухомості (квартири, будинки, земельні ділянки: ті, які у приватній власності, а також включно з тими, що перебувають у спільній власності або ж користуванні, і ті, які орендують);

• цінне рухоме майно (транспортні засоби, ювелірні вироби, вартість яких перевищує 100 прожиткових мінімумів);

• цінні папери (акції, облігації сертифікати);

• корпоративні права (частки підприємств та організацій, де декларанти є власниками або співвласниками);

• нематеріальні активи (об’єкти права інтелектуальної власності, криптовалюта);

• доходи (заробітна плата, дивіденди, гонорари, інші виплати, подарунки, якщо їхня вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів);

• грошові активи (готівка, а також кошти на банківських рахунках).

 

Декларування доходів членів родини

 

Декларація депутатів обов’язково має містити дані щодо доходів та майна дружини або чоловіка, навіть якщо подружжя фактично не мешкає разом. Неповнолітні діти вважаються членами родини і тоді, коли декларант разом з ними не мешкає. Членами родини за законом також вважаються батьки, повнолітні діти декларанта, інші родичі, якщо вони спільно проживають та пов’язані спільним побутом. До декларації також обов’язково треба внести цивільну дружину чи чоловіка.

 

У е-декларації депутат чи чиновник повинен вказати статки всіх членів родини. При цьому вони можуть відмовити йому в наданні інформації. Тоді він має зробити помітку "Член сім’ї відмовився надати інформацію".

 

Втім, часто саме майно родичів депутата стає у подальшому джерелом викриття та скандалів, адже саме на найближчих із сімейного кола народні обранці переписують квартири або компанії задля уникнення критики.

 

 

Декларації депутатів місцевих рад

 

Подання декларації депутатами місцевих рад має певний нюанс. Вони мають заповнити відповідний документ після свого обрання та набуття повноважень, вказавши дані за попередній перед обранням рік. На це в них є 15 календарних днів. Датою набуття повноважень депутата місцевої ради вважається день відкриття першої сесії ради.

 

Також депутати місцевих рад протягом своєї каденції мають звітувати про свої доходи, заповнюючи щорічну декларацію.

 

Хто і як перевіряє декларації

 

Перевірку декларацій здійснює НАЗК. Перевіряється своєчасність подання, правильність та повнота заповнення відповідних розділів, але найголовніше — достовірність даних. Для перевірки достовірності використовують інформацію, яка вже є в загальних реєстрах та банках. Якщо до деяких даних немає доступу (наприклад, об’єкти нерухомості за кордоном), то уповноважена особа агентства може звернутися до декларанта, аби той надав документи, на підставі яких вніс ці відомості.

 

Завдання НАЗК — зосередити увагу на деклараціях, що містять ознаки необґрунтованого збагачення.

 

Відповідальність за несвоєчасне подання або недостовірні дані у декларації

 

У випадку, якщо декларація подана невчасно або ж у ній вказані недостовірні відомості, то декларанта можуть притягнути до відповідальності. Під недостовірними розуміють дані, які відрізняються від достовірних на суму більше ніж 100 прожиткових мінімумів (прожитковий мінімум у 2025 році становить 3028 гривень), також ті, що не дають змоги ідентифікувати члена родини нардепа чи чиновника або ж об’єкт декларування.

 

Несвоєчасне подання декларації за відсутності поважних причин (хвороба, мобілізація) тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень).

 

Умисне неподання декларації передбачає кримінальну відповідальність і може обернутися:

• штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів (від 42,5 до 51 тис. гривень);

• громадськими роботами від 150 до 240 годин;

• обмеженням волі на 2 роки;

• позбавленням волі на 1 рік з позбавленням права обіймати певні посади протягом 3 років.

 

Недостовірні дані, вказані у декларації, загрожують декларанту:

• дисциплінарною відповідальністю. У випадку, якщо вказані недостовірні дані щодо майна, вартість якого нижча за 100 прожиткових мінімумів (тобто 302 800 гривень);

• адміністративною відповідальністю — якщо інформація недостовірна щодо майна, вартість якого становить 100–500 прожиткових мінімумів (тобто від 303 тисяч до 1,5 млн гривень). Застосовується штраф від 17 до 42,5 тис. гривень.

• кримінальною відповідальністю — якщо недостовірні дані стосуються майна, вартістю понад 1,5 млн гривень. У такому випадку, залежно від суми "недостовірного" майна, може загрожувати штраф від 51 до 85 тис. гривень, громадські роботи від 150 до 240 годин, або ж обмеження чи позбавлення волі до 2 років з забороною обіймати певні посади до 3 років.

 

На виправлення помилок — 30 днів

 

Як і всі люди, депутати та посадовці, можуть помилятися. Тож якщо при заповненні щорічної декларації вони десь обрахувалися або випадково забули щось вказати — мають 30 днів на "роботу над помилками". Протягом цього терміну вони мають право подати виправлену декларацію, але лише один раз. При цьому потрібно ще й встигнути до завершення строку подання.