Давид Арахамія, “Слуга народу”

У листопаді 2019 року анонімний телеграм-канал “Темний лицар”, який пов’язують із народним депутатом Олександром Дубінським, опублікував фото нібито американського паспорта голови фракції монобільшості Давида Арахамії. Політик мешкав у США протягом кількох років та повернувся в Україну під час Революції Гідності.

Однак за кілька хвилин автори посту визнали, що документ — фейковий. Вони оголосили винагороду тому, хто надішле їм світлину справжнього паспорта “підданого США Арахамії”.

Сам же лідер “слуг народу” в коментарі журналістам заявив, що не має американського громадянства. Проте за два роки СБУ все ж проводила перевірку цього факту за запитом народного обранця Олександра Качури [1].

Кіра Рудик, “Голос”

Аналогічну перевірку правоохоронці проводили й щодо голови партії “Голос” Кіри Рудик після того, як у деяких ЗМІ з’явилася інформація про її американське громадянство, а сама політикиня в етері одного з українських каналів тричі ухилилася від прямого питання про наявність паспорта США.

Згодом пресслужба політичної сили опублікувала офіційну заяву, де спростувала заяви про подвійне громадянство своєї лідерки [2].

Віктор Балога, позафракційний

Інформація про те, що народний обранець чотирьох скликань, закарпатський мажоритарник Віктор Балога є австрійським підданим була оприлюднена ще у 2017 році. Про це написав тодішній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

“При оформленні австрійського громадянства цей пан (Балога — ред.) вніс перед своїм прізвищем частку “де”, яка нібито мала свідчити про його дворянське походження. І тепер Балога, приїжджаючи в Завидово, після кожного застілля показує своїм односельцям австрійський паспорт із прізвищем de Baloga і вимагає звертатися до себе не інакше, як “месьє”, — стверджував Москаль [3].

Чиновник також звернувся до генпрокурора Юрія Луценка з вимогою перевірити наявність паспорта Австрії у парламентаря, але після гучних заяв ця справа зійшла нанівець.

Олександр Куницький, “Слуга народу”

А от хто ніколи не заперечував наявність у себе двох паспортів, так це нардеп-втікач Олександр Куницький. Про те, що він є громадянином Ізраїлю стало відомо ще під час передвиборчої кампанії-2019.

“Я емігрував зі своїм батьком в 12 років до Ізраїлю. У 2002 році вступив на службу до армії Ізраїлю. Чим я дуже пишаюся. У 2005 році, після армії, я повернувся до України”, — заявив тоді ще кандидат у народні депутати від “Слуги народу” Куницький [4].

Він також додав, що не збирається порушувати українське законодавство та вже написав заяву про відмову від іноземного громадянства. Але чи зробив він це, наразі невідомо.

Олександр Пономарьов, “Платформа за життя та мир”

Ще одне підтверджене подвійне громадянство було виявлено у нардепа від забороненої партії “Опозиційна платформа — за життя”, якого наразі обвинувачують у державній зраді, Олександра Пономарьова. У 2021 році “Схеми” оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що обранець у 2003-му отримав паспорт рф.

Коли журналісти запитали у нардепа про російські документи, він відповів, що не пам’ятає, чи користувався колись ними та чи взагалі отримував, бо “це 18 років назад тому було” [5].

Олександр Дубінський, позафракційний

Міг отримати громадянство іншої країни ще один підозрюваний у держзраді депутат — обраний від “Слуги народу” Олександр Дубінський. У розслідуванні видання “Слідство.Інфо” йдеться, що у 2017 році ведучий телеканалу “1+1” подав заявку на отримання громадянства Румунії. Але чи завершилася ця процедура — встановити не вдалося [6].

Нардепи, які склали мандати

Серед вже колишніх обранців IX скликання було троє депутатів, які мали при собі не один паспорт.

Ще у травні 2018 року нардеп VIII скликання Сергій Каплін показав у своєму фейсбуці світлини ізраїльського документа Вадима Рабіновича [7]. Останній на той момент був фігурантом розслідування щодо незаконного збагачення, тож суд дозволив прокуратурі вилучити документ у депутата. Втім, із невідомих причин зробити цього не вдалося. Ба більше, Рабінович без проблем переобрався до ВРУ у 2019 році за списком забороненої нині партії “Опозиційна платформа — за життя”.

Скориставшись паспортом громадянина Ізраїлю, політик покинув територію України за два тижні до повномасштабного вторгнення рф. У листопаді 2022-го президент Володимир Зеленський позбавив втікача українського громадянства, а парламент — забрав у нього мандат. У липні 2023-го ДБР оголосило Рабіновичу про підозру у державній зраді та оголосило його у розшук [8].

Не перешкодила наявність паспорта держави-агресорки потрапити до Верховної Ради мажоритарнику від Донеччини Андрію Аксьонову. Служба безпеки України повідомила ЦВК про російське громадянство кандидата в депутати, але виборча комісія зазначила, що не має повноважень скасовувати реєстрацію Аксьонова [9]. Він переміг на довиборах та склав присягу під вигуки “Ганьба!”. Парламентар відмовився від мандату за власним бажанням лише у січні 2023 року та після цього зник із політичної арени.

У період передвиборчої кампанії-2019 було виявлено подвійне громадянство й у мажоритарника з Одещини від партії “Слуга народу” Ігоря Васильковського. Світлину болгарського паспорта кандидата оприлюднив штаб його опонента [10]. Однак, як і у випадку з Аксьоновим, наявність підданства іншої країни не стала на заваді перемозі політика. Він працював у ВРУ майже три роки, а після 24 лютого 2022-го — зник із парламенту. Був позбавлений громадянства України одночасно з Вадимом Рабіновичем та втратив депутатський мандат.

Чому парламентарям заборонено мати множинне громадянство

Народним депутатам в Україні заборонено мати подвійне громадянство через потенційний конфлікт інтересів та питання лояльності. Це може створити ситуації, коли політик буде більш лояльним до іншої держави, ніж до України, що є неприпустимим для особи, яка представляє інтереси українського народу. Народний обранець при вступі на посаду складає присягу на вірність Україні, що може суперечити його обов’язку перед іншою країною.

Структура ЗСУ

Війна

Усі iнфографіки