Лідери законодавчого спаму

Хто з обранців опинився у списку “спамерів” та навіщо — розкажемо далі.

 

Що таке “поправковий спам”

Згідно з чинним законодавством кожен депутат Верховної Ради при розгляді законопроєкту в Комітетах (а згодом — на пленарному засіданні) може подати власні правки до його тексту. Тобто доповнити ініціативу або виключити з неї недоречні, на його думку, пропозиції.

 

Втім, почасти обранці “засипають” один законопроєкт тисячами несуттєвих та беззмістовних правок зовсім з іншою метою. Це явище називають “поправковий спам”.

 

Навіщо парламентарі “спамлять” правками

Нардепи можуть використовувати своє право впливати на законодавчі процеси задля:

 

• Затягування часу розгляду законопроєкту або його повного блокування. Адже кожна подана правка вимагає часу на її обговорення. Тож, якщо до законодавчої ініціативи подано кілька тисяч поправок, ухвалити її швидко не вдасться: розгляд може розтягнутися на кілька пленарних засідань.

• Отримання етеру. Замість обговорення кожної правки, депутати беруть час на індивідуальний виступ із місця або з трибуни. Ці промови інколи зовсім не стосуються законопроєкту, що розглядається, а нардепи використовують етер для критики влади або самопіару.

• Відвертання уваги від інших важливих питань, що стоять у порядку денному.

 

Зауважимо, що у квітні 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт “про боротьбу з поправковим спамом”. Він передбачає зупинення одноосібних подань на скасування якогось закону, який вже було підтримано більшістю парламентарів.

 

Нардепи IX скликання, які подали найбільшу кількість правок до одного законопроєкту

Одними з найактивніших “спамерів” виявилася так звана парламентська “група Коломойського”. Народні обранці, підконтрольні олігарху, відчайдушно намагалися заблокувати законопроєкт № 2571-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності”. Цей документ убезпечив нашу державу від повернення націоналізованого “ПриватБанку” Ігорю Коломойському та унеможливив здійснення його вимоги про багатомільярдну компенсацію.

 

Майже дві тисячі поправок до “антиколомойського закону” подав на той час представник депутатської групи “За майбутнє”, а нині позафракційний Віктор Бондар. До “спаму” приєдналися також п’ятеро “слуг народу”, яких тим чи іншим чином пов’язують з олігархом:

 

• Дмитро Чорний — 1781 правка;

• Ольга Василевська-Смаглюк — 1689 правок;

• Олег Дунда — 1656 правок;

• Сергій Демченко — 1463 правки;

• Олександр Дубінський — 1199 правок.

 

Ще однією законодавчою ініціативою, яка отримала шквал спаму став законопроєкт № 5600 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”. Він також отримав назву “антиахметівський закон”, бо запровадив акцизний податок на “зелену” електроенергію, що вдарило по кишені енергетичних компаній “ДТЕК” Ріната Ахметова, та підвищив розмір ренти на видобуток залізної руди, яким займається гірничо-металургійна група “Метінвест” олігарха.

 

У цьому випадку до “поправкового тероризму” вдалися представники “Відновлення України” — депутати з так званої ”групи Ахмєтова”:

 

• Анатолій Бурміч — 1562 правки;

• Дмитро Ісаєнко — 1474 правки;

• Олександр Фельдман — 1429 правок.

 

На другому місці в нашому рейтингу опинився нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк. Він подав майже дві тисячі правок до законопроєкту № 3739 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”. Втім, на відміну від своїх колег, він зазначив, що не має наміру заблокувати ініціативу, а лише намагається впорядкувати та удосконалити її перед розглядом у другому читанні.