Рабінович Вадим Зіновійович

Народився 4 серпня 1953 року в Харкові.

Має незакінчену вищу освіту: з 1970 по 1974 — навчався в Харківському автодорожньому інституті (нині — Харківський національний автомобільно-дорожній університет).

Протягом 1975–1977 років проходив строкову військову службу у війську ППО поблизу Харкова. Після армії став майстром будівельного управління.

З кінця 1980 до початку 1982 — керував нелегальними виробництвами посуду з кришталю, дверей з деревини та календарів.

1995 — разом з Олександром Роднянським та Борисом Фуксманом заснував телекомпанію “Студія 1+1”.

1997 — створив і став президентом Всеукраїнського єврейського конгресу. На діяльність організації пожертвував мільйон доларів [13].

1998 — став творцем видавничого будинку “CN — Столичные новости”. А вже 2000 року Рабінович зареєстрував компанію Media International Group (MIG), до складу якої увійшов і CN, і українська газета “МИГновости”, і ізраїльська MIGnews, і періодичне видання “Деловая неделя”. Нині медіахолдингу належать низка теле- та радіокомпаній, а також декілька сайтів.

2001 — очолив Форум християн і євреїв “Крок до єдності”.

2007 — придбав і став президентом футбольного клубу “Арсенал Київ”, який 2009 року  продав тодішньому меру столиці Леоніду Черновецькому.

З 2011 — був одним із керівників Європейського Єврейського Парламенту.

2013 — запустив новий телеканал NewsNetwork, який наступного року на деякий час був перейменований на Rabinovich TV. Ще раніше Вадим Зіновійович заснував канали NewsOne та Jewish News One.

До приходу в політику формував свій капітал завдяки підприємництву (торгівля) та медіадіяльності.

Свого часу пан Вадим був нагороджений Орденом УПЦ Київського патріархату Андрія Первозванного та Рівноапостольного князя Володимира Великого І ст., Орденом Святителя Миколая Чудотворця УПЦ МП, “Золотим знаком пошани” Міжнародного комітету захисту прав людини та “Зіркою пошани” Міжнародного конгресу захисту прав та свобод людини.

Одружений із Рабінович Іриною Ігорівною. Пара має трьох дітей: синів Олега (1973 р.н.), Якова (2008 р.н.) та доньку Катерину (1994 р.н.).

1. Рабіновичу не вдалося здобути повну вищу освіту через те, що його виключили з комсомолу за “аморальну поведінку”. Однак, як стверджував політик, приводом до вигнання стало створення під час навчального процесу кросворда з політичним підґрунтям [14].

2. У 80-х, щоб скоротити термін покарання за скоєння злочину, перебуваючи в колонії, вдавав психічно хворого. Батьки Рабіновича навіть надавали до прокуратури матеріали, які нібито підтверджували наслідки перенесеного ним у дитинстві енцефаліту [15]. У результаті ув’язненого перевели на лікування до найближчої психлікарні.

3. 2001 року німецький публіцист та кримінальний журналіст Юрген Ротт, мовляв, опираючись на багатогодинні бесіди з Рабіновичем, видав про нього книгу “Олигарх. Вадим Рабинович: правда и вымысел” [16].

4. Був автором та ведучим низки телепрограм на нині заборонених проросійських каналах NewsOne та “112 Україна”: “Суб’єктивні підсумки тижня”, “Хто кому Рабінович”, “За життя”, “Кандидат”, “5 питань Рабіновичу” та “Розмови За життя з Рабіновичем”.

5. 2017 року був героєм репортажу французької програми про розкішне життя, в якому йшлося про покупку Вадимом Зіновійовичем пляжу (вартістю 12 млн доларів) на острові Сен-Мартен [17].