Палиця Ігор Петрович

Народився 10 грудня 1972 року в Луцьку.

У 1994 році закінчив Волинський державний університет ім. Л. Українки, спеціальність — “Історія і право”.

Ще до закінчення університету, починаючи з 1993 і до 1994 року, був директором україно-латвійського СП “Мавекс-Л” (м. Луцьк), що займалося купівлею та продажем нафтопродуктів.

У 1997 році став комерційним директором Надвірнянського нафтопереробного заводу.

З 1999 року був в.о. члена правління, а згодом став Головою правління ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, яке належало Ігорю Коломойському.

У 2003–2007 роках, знову за запрошенням Коломойського і після погодження його кандидатури з президентом Кучмою, обіймав посаду Голови правління ВАТ “Укрнафта”.

Ігор Палиця був одружений з Оксаною Палицею, має сина Захара (навчався у “ЄС Бізнес Школі” у Швейцарії) та дочку Марію (у щорічній декларації за 2022 рік місцем її зареєстрованого проживання є Швейцарія) [1].

Батько Ігоря, Петро Палиця, є співвласником і керівником мережі АЗС “Мавекс”, що налічує більш ніж 80 заправок [2].

1. Є почесним президентом Луцького футбольного клубу “Волинь” (влітку 2011 року придбав 60% акцій клубу). У 2019 році збирався брати на себе фінансування сімферопольської “Таврії” [3].

2. З 2004 року припинив ходити на полювання після того, як в нього ледве не влучила куля після помилкового пострілу одного з тогочасних керівників СБУ [4].

3. У січні 2009 року отримав Орден “За заслуги” III ступеня. Також є лауреатом міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди “Сад божественних пісень” за 2014 рік, яку отримав за благодійність та “вклад у розвиток і популяризацію національної культури, науки та книговидання”. Входить до списку Почесних економістів України (з 2004 року).

4. У 2020 році вказав у декларації, що орендує квартиру у своєї колишньої дружини Оксани Палиці [5]. Оселя розташована в елітній багатоповерхівці на вул. Грушевського, 9а, де до обрання на посаду Президента України мешкав Володимир Зеленський.

5. У 2021 році посів 44 місце у рейтингу “100 найбагатших українців”, складеному журналом “Forbes Ukraine” [6]. Народний обранець визнає, що на його колишню дружину і сина оформлено 10% акцій усього нафтового напряму групи “Приват” [7]. У нього входять частина “Укрнафти”, Кременчуцький НПЗ, завод “Нафтохімік Прикарпаття”, Дрогобицький НПЗ і мережа АЗС на 1500 станцій.